Історична довідка “Яворівщина”

Начальник Яворівської районної державної адміністрації Ярослав Коминський продовжує мандрівку Яворівщиною в аспекті постійної рубрики “Спадщина сторінками минулого”.

Церква Успення Пресвятої Богородиці у селі Середкевичі Яворівського району. В ореолі природної краси незвичайною відкрилася перед нами величава святиня. Висока, добротна, доглянута, вона викликала щирі емоції радості від усвідомлення збереженості спадщини віків, а ще – відчуття якогось незримого, як тепер кажуть, віртуального звʼязку поколінь. Розташована посеред села, на ділянці з невеликим ухилом, в оточенні дерев, навпроти мурованої каплиці св. Костянтина. Перша письмова згадка про Середкевичі відноситься до XVIII ст. За переказами, перше поселення виникло на місці вирубаних лісів і дістало назву Улицок. Коли почало розростатись, то мало вже 2 назви: Уліцок-Середкевичі й Уліцок-Зарубане. Уперше місцева церква згадується у документах 1578 року. У 1708 році коштом дідича Глуховського та громади села поставили попередню дерев’яну триверху церкву Успення Пресвятої Богородиці. У 1860 році в урочищі присілку Середкевичі збудована мурована каплиця Св. Костянтина, яка є усипальницею родини Скибневських. У 1893 році на місці давнішої церкви виставлена нова дерев’яна трибанна церква, завершена шоломовими банями на восьмериках. Під час Другої світової війни мешканці села закопали 6 дзвонів, які німці хотіли зняти. Церква стояла зачиненою з 1963 по 1989 роки. Тодішня влада мала намір використати храм як склад міндобрива, але люди чинили спротив і не дозволили плюндрувати святиню. Та все ж два роки в радянський час будівля церкви слугувала зерносховищем. За свідченнями очевидців, старі церковні двері було порубано, але мешканці села забили вхід дошками й щоночі чергували, не дозволяючи занедбати церкву. Поновна церква відкрита в 1989 році на Йорданські свята. Раніше церква була у підпорядкуванні Потелицького деканату, а після Першої світової війни належить до Немирівського деканату. Вже у 1990 році громада добротно відремонтувала храм ззовні, а у 2001 році було здійснено внутрішній ремонт, розмальовано стіни. Під час ремонту в 2007-2008 роках дахи перекрили металізованою бляхою. Тризрубна церква складається з ширшого квадрата нави, до якого зі сходу прилягає вужчий гранчастий вівтар з двома прямокутними захристія по боках, а із заходу – прямокутний рівно широкий бабинець з таким же пізнішим присінком при західній стіні. Споруда оточена піддашшям, завершена трьома шоломоподібними банями, поставленими на світлові восьмерики, увінчані сліпими ліхтарями з маківками. Стіни шальовані вертикально дошками і лиштвами. Неподалік від храму (на північний захід) стоїть деревʼяна двоярусна стовпова, квадратна в плані дзвіниця, накрита шатровим верхом. За переказами, будуючи дзвінницю, громада села використала бруси з церкви, яку розібрали, щоб звести значно більший храм Успення Пресвятої Богородиці, що й до наших днів є окрасою села та околиці. Сьогодні храм зачаровує своєю красою та доглянутістю. Настоятелем храму є отець Василь Милькус. Перебуваючи у селі, обовʼязково відвідайте колоритний об’єкт культурної спадщини Яворівщини.

Джерело: В. Слободян “Церкви України. Перемиська єпархія”. Львів-1998. – 864 с. Р. Кураш, В.Слободян, І.Чорновол “Каталог пам’яток історії та культури Яворівського району Львівської обл.”. Дрогобич-2003.

Джерело: Володимир Дацко «Молитвениці наших предків.Львів:Логос,2018.

Джерело: Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1938-1939 – Перемишль, 1939, с.84.

Джерело: Прах Б. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації лемківщини. – Львів: 2015 р., т.1: с.52,71,361,618.

Начальник Яворівської ВА Ярослав Коминський

Джерело