НАСПРАВДІ, ситуація з офіцерським складом в окупантів вкрай важка. І якщо постачання звичайного «гарматного м’яса» вже більш-менш налагоджене за рахунок зеків і чмобиків, то з офіцерським — проблеми дійсно серйозні.

Станом на середину червня підтверджено загибель в Україні понад 2150 офіцерів російської армії та інших силових структур.

Що казати про молодший офіцерський склад, якщо до 16 червня за відкритими джерелами підтверджено загибель 251 у званні від підполковника і вище. 

За останні два тижні до цього списку додалося 9 імен. Це значно більше, ніж зазвичай, і навіть більше порівняно з першими тижнями застосування HIMARS, коли ЗСУ вразили кілька штабів російської армії.

Нещодавно підтвердилася загибель п’ятого за час війни російського генерала: у Запорізькій області загинув начальник штабу 35-ї загальновійськової армії Сергій Горячов.

Про загальний стан управління окупаційним угрупованням говорить той факт, що з лютого 2022 року Путін перетасував 17 (!) командувачів окупаційних з’єднань. Тож подальшій долі російського молодого офіцерського гарматного м’яса в Україні не позаздриш. Особливо з огляду на те, що за них цю долю обрав Путін.

Кремль наказав регіонам ховати приховано

Особливо цинічно на цьому тлі пролунали його слова про те, що «вся Росія та багатонаціональний народ підтримує учасників СВО та пишається ними».

НАСПРАВДІ, не пишається і не підтримує. Нещодавно стало відомо, що Кремль рекомендував очільникам регіонів не публікувати некрологи загиблих окупантів, оскільки це використовується для підрахунку втрат російської армії.

Рекомендації отримали, зокрема, керівники Бурятії, Хакасії, Краснодарського краю, Тиви та трьох областей: Вологодської, Свердловської та Челябінської. 

Глава Тиви Владислав Ховалиг мовчить про смерть військовослужбовців регіону з травня минулого року. Глава Бурятії Олексій Циденов перестав публікувати некрологи військових із грудня 2022 року.

Тиждень тому видання «Сибір.Реалії» повідомило, що уряд Хакасії на прохання МО також відмовився від публікації некрологів про загиблих в Україні окупантів.

А приховувати є що і є кого. Представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив з посиланням на розсекречені дані американської розвідки, що в боях за Бахмут за останні 5 місяців загинули понад 20 тисяч росіян, ще 80 тисяч отримали поранення.

За його словами, майже половина загиблих – «вагнерівці», більшість з яких кинули в Бахмут без бойового досвіду, підготовки та будь-якої подоби організаційного й командного порядку.

А який може бути «командний порядок», якщо командирів немає?

Путін по СВОєму піде в президенти

А з приводу «підтримки учасників СВО», то нещодавно Путін наказав створити відповідний фонд «Захисники Вітчизни». Як запевнила його очільниця (за збігом обставин племінниця Путіна) Анна Цивільова, «поєднуючи зусилля, ми зможемо зробити так, щоб ветерани СВО та сім’ї загиблих захисників отримали всю необхідну їм підтримку».

НАСПРАВДІ, російське провладне економічне видання «Ведомости» повідомило, що путінський фонд (загальним обсягом 1,314 млрд рублів) планує виділити на безпосередню підтримку «СВОшників» лише 3% від цієї суми.

Натомість більша частина грошей – 1,085 млрд рублів пішла на зарплати співробітників; 189,1 млн – на їхнє навчання; 44,3 млн – «формування інформаційної інфраструктури» (напевно створення Telegram-каналу та групи «ВКонтакте»); 20 млн – на відрядження. 

А на «всю необхідну підтримку ветеранам СВО та членам їхніх сімей» фонд планує витратити лише 40 млн рублів. З них 25 млн на надання психологічної допомоги, а 15 млн – на якісь «суспільно значущі проєкти» (напевно, створення відеороликів з публічними особами на кшталт артистів з проханням «допомогти».

При цьому фонд має повноваження збивати гроші з регіональних адміністрацій.

Отже, усе як завжди. Але ця історія, крім звичної російської корупційної складової, цікава й іншим. Фонд «Захисники Вітчизни», яким особисто опікується Адміністрація президента РФ (в особі Кирієнка) та фінансово підтримує «Ростех» (який очолює старий друг Путіна Чемезов), стане головною передвиборчою «народною платформою» наступної путінської виборчої кампанії, яка буде проходити під знаком «СВО».

І ось ця структура зазнала відвертого медійного удару з боку чи не найголовнішого економічного видання Росії. Чи стануть такі підстави тенденцією, побачимо. Але вже зараз видно, що політика Путіна критикується не тільки Пригожиним або Гіркіним, а й більш впливовими гравцями, які й дають дозвіл на подібні публікації про путінський фонд.

Росія в екологічній ізоленті

І наостанок про інший фонд – WWF (Світовий фонд дикої природи). Путін його любив і поважав. Ще до початку війни в Україні він особисто підтримував одну з найвідоміших світових акцій WWF «Година землі». Саме за його ініціативи з 2013 року Кремль щорічно вимикав підсвітку своєї будівлі на час акції.

У 2019-му голову російського представництва WWF Ігор Честіна Путін нагородив орденом Пошани «за заслуги в охороні навколишнього середовища та природних ресурсів».

Одна з найвідоміших (і недолугих) піар-акцій Путіна – політ зі стерхами – стала можливою завдяки WWF. Директор Окського заповідника (де проходив політ) Юрій Маркін казав, що у 1990-х роках заповіднику та розпліднику стерхів вдалося вижити лише завдяки підтримці фонду.

У 2017-2021 роках WWF виграв сім конкурсів (на суму понад 56 млн рублів) з путінського Фонду президентських грантів.

У 2014-му президент РФ, особисто вітаючи WWF з 20-річчям діяльності в Росії, крім іншого, відзначив, «важливість, того, що ви багато робите для збереження унікальної природи арктичного регіону… І звичайно, глибокого визнання заслуговує активна громадянська позиція вашої організації».

НАСПРАВДІ, «важлива і затребувана робота» остаточно зупинилася 21 червня 2023 року, коли WWF був оголошений у РФ «небажаною організацією» (фактично – шпигунською). 

І рівно за те, за що 9 років тому Путін їй дякував.

Тепер в Росії раптом визнали, що Світовий фонд дикої природи, крім інших гріхів, «заважав у промисловому освоєнні Арктики та її природних ресурсів, а також перешкоджав роботі великих підприємств в енергетиці та видобутку корисних копалин». 

Відзначимо, Арктика є окремим, глобальним інтересом Путіна. Зокрема, саме зараз – через санкції.

WWF залишалася останньою великою екологічною організацією, яка хоч якось продовжувала працювати у Росії після лютого 2022 року.

Першою пішла норвезька «Беллона», яку до списку «небажаних» включили у середині квітня. Greenpeace став «небажаним» в середині травня. І ось тепер, в червні ця доля спіткала WWF. 

Таким чином, Росія вже й екологічно ізолювалася від всього цивілізованого світу. Хоча, зважаючи на те, що Путін накоїв з Каховським водосховищем, він вже давно доживає свій вік за принципом «після мене хоч потоп».

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело