За оновленими даними, через ракетний удар по приватному сектору Дніпра поранені троє дітей. Серед них – 4-річний хлопчик. Він у лікарні в стані середньої тяжкості.

Загалом постраждалих 11. Семеро шпиталізовані.

Бити по мирних людях – найвищий цинізм. Місцеві облаштовували затишок, дбайливо доглядали свої садиби. Тут гралася малеча. Хтось приїхав на літо до бабусі з дідусем.

А 9-річний Матвій – рятувався від війни. Ще весною минулого року його родина переїхала до Дніпра. З найпекельнішої зони бойових дій – Мар’їнського району Донецької області. Їхнє рідне село зруйноване вщент. Повертатися нікуди. Тепер ще й орендований будинок без вікон та дверей. Малий – один з трьох поранених під час нічної атаки дітей. Нині – у лікарні. На щастя, життю нічого не загрожує.

Витираючи сльози, його бабуся Віра згадує, що онук дуже кричав після вибуху. Бо пам’ятав, як під ворожими снарядами евакуювався з Донеччини.

Ми помстимося! За кожну сльозинку. Дітей, їхніх бабусь та матерів.