“Скарбничий просвітянського духу” – таку назву має книга, присвячена 90-річчю легендарного просвітянина Михайла Борейка. Її презентація відбулася 14-ого травня цього року у Рівненській обласній науковій бібліотеці. У книзі подано біографічний нарис про автора, статтю про його книговидавничу діяльність, бібліографічний покажчик книг, виданих за його ініціативи та публікації про нього, а також два розділи статей-спогадів та есеї біографічного і літературно-краєзнавчого характеру. Над книгою працювали невтомна дружина Михайла Борейка – Євгенія, Оксана Приходько, Лілія Овдійчук, Мирослава Жовтан і Наталія Войтович.Михайло Борейко

Членство у “Просвіті” для Михайла Борейка як одного з засновників товариства було можливістю відстоювати і реалізовувати свої життєві переконання та принципи, там було середовище друзі і однодумців. З 1993 року він відповідав у “Просвіті” за зв’язки з діаспорою та видавничу справу, формував книгозбірні. При фінансовій допомозі Товариства української мови зі США, Михайло Борейко зумів налагодити видавництво і перевидати унікальні книги в доброму форматі.

Товариство української мови у США (ТУМ), створене діаспорою у 1989 році, з часу отримання Україною незалежності, взялося допомагати спорідненим організаціям в Україні. Не раз члени управи ТУМ відвідували осередки “Просвіти” в Україні. Одним з перших міст, куди приїхали гості з далекої Америки, було Рівне. Знайомство з просвітянами Євгенією Гладуновою і Михайлом Борейком, яких єднали політичні теми, вболівання за українську мову та освіту в Україні, започаткувало плідне співробітництво.

Євгенія Гладунова, дружина Михайла, презентуючи книгу “Скарбничий просвітянського духу”, розповіла про його невтомну працю у видавничій ділянці рівненської “Просвіти” та його зв’язки з діаспорою. Від 1998 до 2020 року було видано понад 60 рідкісних книг, які були заборонені совітами або видавались у діаспорі й були невідомі в Україні. Першою видали ‘Енеїду” Котляревського, за редакцією Богдана Лепкого з прекрасними українськими ілюстраціями.

Однією з книг, яку Михайло Борейко запам’ятав ще з п’яти років і яка стала для нього священною книгою на все життя, був “Кобзар” Тараса Шевченка. Він відшукав та підготував до друку чотири раритетні видання “Кобзаря”.

З допомогою спонсорів Михайлові Борейку вдалося надрукувати у рівненській друкарні “Кобзар” за редакцією Василя Сімовича, який був виданий Іваном Тиктором у Вінніпезі 1960 року. Завдяки приміткам загального характеру це видання є своєрідною енциклопедією.

Вперше в Україні Михайло Борейко підготував факсимільне видання “Кобзаря” 1840 року.

на презентації книжки “Скарбничий просвітянського духу”

У 2012 році просвітянин з Рівного став ініціатором четвертого у світі і першого в Україні видання “Ночей”, присвяченого 200-літтю Тараса Шевченка, “Українські ночі або Родовід генія” Єжи Єнджеєвича (вперше видана у 1966 році, книга тричі перевидавалася, але тільки за кордоном). Завдяки старанням невтомного українця побачили світ рідкісні заборонені твори Івана Багряного, Івана Огієнка, Василя Барки, Уласа Самчука, Гната Хоткевича, “Лемківські пісні”, “Співаник УПА”.

“Багато книг Михайло Борейко дарував сільським бібліотекам, надсилав їх у бібліотеки та музеї Черкас, Києва, Кромвця, Канева, Одеси, Бережан, Заліщиків, Тернополя, цікавими виданнями нагороджували учасників мовно-літературних конкурсів, переможців конкурсу читців-декламаторів. Видання передавали за кордон. У цій праці йому завжди допомагало Товариство української мови ім. Шевченка з Чикаго”, – згадує з вдячністю  Євгенія Гладунова.

Як поінформував голова обласної “Просвіти” міста Рівного  Іван Вєтров, вшанувати пам’ять Михайла Борейка зібралися активні просвітяни та громадяни Рівного, а також родина Михайла з сином Ігорем, який в ЗСУ захищає Україну від запеклого ворога.

Уродженець Тернопільщини, провідний інженер Рівненського науково-дослідницького і проєктного інституту землеустрою Михайло Борейко був автором численних ідей та проєктів, які з допомогою української діаспори  реалізовував.

За пропозицією Михайла Борейка впорядкували могилу Осипа Маковея у Заліщиках, він долучив свій голос до відродження Києво-Могилянської академії, музею Івана Гончара, пошуків бібліотеки Ярослава Мудрого. Просвітянин дуже любив життя, людей, а понад усе – Україну, боровся за її державність, за утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя, за правдиву історію, культуру та літературу.

дружина Михайла Борейка Євгенія Гладунова  

Джерело