Російські удари по Одесі, внаслідок яких загинули мирні жителі, призвели, зокрема, й до пошкодження Спасо-Преображенського собору, що перебуває під захистом ЮНЕСКО, та інших будівель в історичному центрі Одеси, які є об’єктами Всесвітньої спадщини. У той час як в ООН засуджують російські обстріли Одеси та інших мирних міст України, підконтрольна росії влада Криму веде витончену антиукраїнську пропаганду, засновану на фейках та маніпуляціях.

В Організації Об’єднаних Націй вимагають від росії «негайно припинити напади на культурні об’єкти, що перебувають під захистом міжнародних нормативних документів», і закликають до «негайного припинення всіх нападів на цивільне населення та цивільну інфраструктуру».

Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле заявила: «Ці обурливі дії є ескалацією насильства проти культурної спадщини України. Я рішуче засуджую ці напади і закликаю російську федерацію вжити конструктивних заходів для виконання своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права, включаючи Гаазьку конвенцію 1954 року про захист культурних цінностей під час збройного конфлікту та Конвенцію 1972 року про всесвітню спадщину».

Як повідомляється в заяві, опублікованій на сайті ООН, організація глибоко стурбована і рішуче засуджує «зухвалий напад» російських військ на низку культурних об’єктів у центрі Одеси, де знаходиться об’єкт Всесвітньої спадщини «Історичний центр Одеси».

«Цей акт агресії стався всього лише через кілька днів після серії інших нападів, внаслідок яких постраждали багато об’єктів культурної спадщини у Львові та Одесі, які охороняються Конвенцією про всесвітню спадщину», — сказано у заяві ЮНЕСКО.

Одеса після російського ракетного удару: фотогалерея

Крім того, в ЮНЕСКО підтвердили факт завдання збитків за час повномасштабного російського нападу на Україну 270 культурним об’єктам в Україні, включаючи 116 релігійних об’єктів.

«Окрім того, що війна забирає життя мирних жителів, відбувається черговий напад на територію, яка перебуває під захистом Конвенції про всесвітню спадщину, порушуючи Гаазьку конвенцію 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Генеральний секретар стурбований загрозою, яку ця війна створює для української культурної спадщини», – заявив речник ООН Стефан Дюжжарик.

Парадоксально, але в ці ж самі дні, незважаючи на те, що весь світ бачить, хто реально вчинив назване злодіяння, речник російського парламенту Криму Володимир Константинов у підвідомчій газеті публікує коментар, у якому стверджує, що «атака мирних об’єктів – візитна картка київської хунти» . Він стверджує: «Це для неї стало звичною справою… Вони вже мають «відпрацьовану робочу схему»: влучають у цивільний об’єкт і оголошують, що це не вони, а ФСБ чи люди самі себе знищили. Така версія вони у них була і після диверсії на Кримському мосту».

«Зараз спроби різного роду провокацій і терактів з їхнього боку будуть частішати. На фронті їхні справи зовсім погані, тож їм потрібні короткострокові гучні «перемоги», – стверджує Константинов і закликає «не звертати уваги» на заяви офіційного Києва.

Ймовірно, Володимир Константинов вважає, що кримчани, його читачі та виборці повірять сказаному ним, оскільки через «інформаційну залізну завісу», опущену окупантами над Кримом, люди не знають реального стану речей.

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов

Насправді у словах Константинова – одне спотворення за іншим, і у ЗСУ справи на фронті на такі вже й погані. Як заявили в Інституті вивчення війни, станом на 24 липня ЗСУ вже звільнили близько 53% території, яку росіяни захопили від початку повномасштабного вторгнення.

Список руйнувань цивільних об’єктів, скоєних росією в Україні, вже можна порівняти хіба що з масштабами Другої світової війни. За даними уряду України, «внаслідок повномасштабного вторгнення російських військових в Україні пошкоджено і зруйновано щонайменше 664 об’єкти культурної спадщини, із загальної кількості пам’яток архітектури – 211, пам’яток архітектури та містобудування – 186, історії – 179, історії монументального мистецтва – 18 , містобудування та монументального мистецтва – 17, археології – 16».

Загалом пошкоджено або зруйновано понад 150 тисяч житлових будинків. Збитки житлового фонду України становлять 53,6 млрд дол., побутової інфраструктури – 36,2 млрд дол. Зруйновано або пошкоджено понад 25 тисяч кілометрів доріг і 344 мости. Тривають пошкодження і руйнування освітніх закладів: майже 1500 закладів середньої освіти, 909 – дошкільної, 528 – вищої. Станом на кінець лютого 2023 року збитки сфери освіти становили до 8,9 млрд дол. Збитки, завдані енергетиці України, досягають 8,1 млрд дол. Сума збитків, завданих лісам України, становить 4,5 млрд дол., агропромисловому комплексу – 8,7 млрд дол.

На совісті «руського міра» – повністю зруйновані українські міста. Незважаючи на абсурдність війни, російські військові продовжують цілеспрямовано бомбардувати мирне населення та здійснювати військові злочини. На початок 2023 року російська армія завдала по Україні близько 5000 ракетних та 3500 авіаційних ударів. Ще майже 1000 ударів окупанти завдали із застосуванням дронів-камікадзе. Ці цифри не враховують обстрілів з артилерійської зброї та реактивних систем залпового вогню. Повністю зруйновані Маріуполь, Сєверодонецьк, Мар’їнка, Бахмут, катастрофічно постраждали Рубіжне, Попасна, Волноваха, Лиман, Ізюм і багато інших населених пунктів.

Бахмут у Донецькій області України. Скриншот із відео, опублікованого 15 червня 2023 року

В Україні вже говорять про дитяче «покоління війни», оскільки, за даними ЮНІСЕФ, жоден аспект дитячого життя не залишився не зачепленим війною. Кількість дітей, які загинули внаслідок російських ударів, перевищила 500. Понад тисячу дітей отримали поранення. При цьому наголошується, що це лише підтверджені дані, а реальна кількість загиблих дітей може виявитися значно більшою. За даними організації Save the Children,  за 2022 рік кожна українська дитина була змушена провести в середньому 900 годин, а це понад 38 днів, у сховищах та укриттях. З початку російського вторгнення в Україну залишили сотні тисяч дітей. За даними самої росії, щонайменше 730 тисяч неповнолітніх українців вивезено на її територію, що міжнародне співтовариство називає депортацією.

Але при цьому, з подачі Володимира Константинова, у Криму мріють про якесь «відшкодування моральних збитків» з боку України. Кримський спікер повідомив, що російський Арбітражний суд у Криму розпочне розгляд справи про «водну блокаду» Кримського півострова 31 липня. Газета публікує фотографії, на яких кримський віце-спікер Єфим Фікс, якого супроводжуєохоронець, здає у віконце суду величезний пакет «справи».

У Криму також готують позовні заяви для подання від імені індивідуальних підприємців, які постраждали внаслідок водної блокади. Раніше російська влада Криму заявляла про намір «стягнути» з України більш як 152 мільярди рублів «збитків через водну блокаду». Але ця цифра постійно збільшується, оскільки сюди постійно додають нові «збитки». Наприклад, говорять про подання позову про шкоду Криму від підриву греблі Каховської ГЕС, що взагалі припинило роботу Північно-Кримського каналу, і тепер Крим на багато років залишиться без дніпровської води. Тільки адресують його чомусь не Москві, яка підірвала греблю, а Києву.

Місто Олешки на лівому березі Дніпра у Херсонській області, затоплене внаслідок знищення Каховської ГЕС, 10 червня 2023 року

Насамперед вражає сама постановка питання. Звісно, підконтрольний росії кримський суд може ухвалити будь-яке рішення, яке йому скажуть. Однак подальше просування справи видається сумнівним. По-перше, анексований і ніким не визнаний Крим не є юридичним суб’єктом, а отже, подання позовів не в його повноваженнях. По-друге, за законом Крим залишається у складі України і таке подання позову, навіть якби його було визнано законним, сприймається як позов до самого себе. І якщо Україна подасть позов до Криму про повернення Україні всього, що вона може трактувати як шкоду з виплачених не самодостатньому Криму з 1954 року дотацій і субвенцій, то Крим виявиться безнадійним боржником перед Україною.

Більше того, якщо Україна підрахує збитки, завдані їй російською війною, – а лише за перший рік війни станом на лютий 2023 року вони становили 143,8 млрд доларів  (а тепер до цього слід додати ще як мінімум половину названої суми, і далі вона збільшуватиметься ) – і пред’явить росії зустрічний позов щодо репарацій та субвенцій, то кримські позови здадуться Константинову дитячою забавкою. У будь-якому разі, його статків, нажитих на праці кримчан, не вистачить, щоб розрахуватися з Україною.

Як повідомляє Bloomberg, «Світовий банк збільшив оцінку вартості відновлення України до $411 млрд. Збитки від війни, таким чином, перевищили всі статки російських олігархів, які, за оцінкою агентства, становлять $339 млрд».

Одна тільки ще не повністю підрахована шкода від підриву греблі Каховської ГЕС  становить 55 мільярдів гривень.

Отже, і фейки про бомбардування цивільних об’єктів, які поширюються в Криму зусиллями Володимира Константинова, і «грізна» кампанія з масової подачі позовів про «збитки», є нічим іншим, як суто пропагандистською кампанією, організованою з метою обману кримчан. Залишаються лише два питання: чи дійсно кримчани настільки легковірні, щоб вірити тим, хто їх постійно обманює? І чи така вже непроникна для правди «залізна завіса», якою Росія оточила Крим?

Джерело: Костянтин Подоляк, спеціально для Крым.Реалии

Джерело