Яблунева плодожерка
«Садок вишневий коло хати»- писав колись Т.Шевченко. На сьогоднішній день майже у кожного жителя сільскої місцевості біля хати є садок або бодай кілька плодових дерев, зокрема яблунь. Плодоносний сад потребує догляду і дбайливих господарських рук.
Яблунева плодожерка – постійний супутник і найбільш економічно значущий шкідник
яблуні. Широке розповсюдження виду пояснюється великою кількістю рослин- живи-
телів: окрім яблуні, груші і айви може пошкоджувати абрикос, сливу, вишню, горіх.
Щорічно в садах, де своєчасно не проводять захисних заходів, від її шкідливості
втрачається 20-60% урожаю. Зимує плодожерка в корі, плодах та верхньому шарі грунту в стані лялечки. Як тільки починають квітнути яблуні, вилітають перші метелики, які вже через 7-10 днів починають відкладати яйця. Через 4-10 днів з них з’являються гусениці. Саме на стадії личинки плодожерка найбільш вразлива. Але триває цей період всього пару годин, а далі гусениця ховається в плодах. Якщо пошкоджене яблуко падає, плодожерка покидає його протягом 1-2 діб і повертається знову на дерево по стовбуру. Літ метеликів триває 1,5-2 місяці, і весь час вони відкладають нові яйця.
В період масового відкладання яєць на початку відродження гусені першого покоління яблуневої плодожерки сади обробляють інсектицидами Золон.к.е..2.5-3 л/га, Нурел Д, к.е., 1-1.5 л/га з додаванням рекомендованих препаратів проти хвороб. Залежно від погодніх умов друге покоління шкідника розвивається в липні, в період росту і дозрівання плодів. За надпорогової чисельності шкідника дерева обприскують Корагеном. к.е..0.175 л/га, Матчем. к.е. 1 л /га. На яблуневу плодожерку виявлено 82 види паразитів. Незважаючи на те, загибель від них, яблуневої плодожерки буває незначною. Це пов*язано з прихованим способом життя плодожерки. З хижаків плодожерку знищують жужелиці, золотоочки, сонечка, хижі клопи. У вологу погоду гусениці гинуть від грибних і бактеріальних хвороб. Одним з методів боротьби з плодожеркою є профілактика: потрібно зчищати стару кору з дерев з метою видалення лялечок, перекопувати землю навколо дерев, збирати опалі плоди, які не будуть використовуватися в їжу і закопувати їх в землю на гли- бину 50 см, щоб гусениці з землі не змогли потрапити на крону на штамбах яблунь розміщувати ловчі пояси, для відлову метеликів можна розмістити харчові пастки- приманки. Налийте в банку яблучний сік, гущу квасу або яблучний узвар з додаванням дріжджів та помістіть на деревах що ростуть біля яблунь.
Хороший результат дають виробничі феромонні пастки, які цьогоріч застосовувались в районі для вилову метеликосамців генерації першого і другого покоління.
Ганна Масинець Державний фітосанітарний інспектор