Десять років тому ніхто в Україні ще не знав про існування містечка Іловайськ на Донеччині. А вже через рік його назва кров’ю наших воїнів назавжди була вписана в нашу історію.

Вороги давали «слово офіцера», що випустять оточених по зеленому коридору, але знову нагадали, чого варте їхнє «слово офіцера» – нічого не варте. Ціна того підступу – 366 життів українських захисників.

Так наше покоління відчуло на собі просту істину, яку всі наші предки чудово знали: з росіянами не можна домовитись. Вони заговорюють зуби, а потім катують і вбивають.

Скільки українців загинуло у війнах з московитами за останні чотириста років? Цього не порахувати навіть найприскіпливішому історику. Одне можна сказати напевно: вони не загинули даремно.

Україна є. Україна бореться! Все завдяки тим, хто був готовий покласти свою голову за Батьківщину навіть тоді, коли справа здавалася безнадійною.

Пам’ятаймо, кому ми завдячуємо своїм життям. Героям слава!