“Сьогоднішнє величне свято зібрало нас на найвеличнішому місці на нашій землі, на місці пречистої Діви Марії і гуртує нас у велику християнську родину дітей Божих і дітей Пресвятої Діви Марії”, – сказав про прощу владика Петро Голіней.

Продовжуючи столітню традицію поколінь паломники з Коломийської єпархії УГКЦ пішою ходою прямують до дому нашої Небесної Матері – чудотворну Зарваницю. Проща відбувається напередодні свято Успі́ння Пресвятої Богородиці. До Зарваниці паломницькі групи йшли декілька днів. Хода супроводжується молитвами та піснями прослави. 

27 серпня, коли всі паломники прибули до Марійського духовного центру розпочались із Великої Вечірньої у храмі Пресвятої Трійці молитовні чування. У часі богослужіння вірні приступили до вшанування чудотворної ікони Матері Божої Зарваницької, яка знаходиться у цьому храмі. Після вечірньої митрополит Тернопільсько-Зборівської архієпархії, владика Василь Семенюк, привітав на теренах Тернопільщини правлячого архієрея Коломийської єпархії, владику Василя Івасюка, єпископа-помічника, владику Петра Голінея, та всіх вірних нашої єпархії.

Архієрейську Божественну Літургія в цей день яку очолили владика Василь Івасюк та владика Петро Голінеєм у співслужінні з отцями Коломийської єпархії.  Після неї відбулася процесійна хода до Марійського духовного центру «Зарваниця», де біля стели з іконою Зарваницької Богородиці паломники з духовенством вшанували Пресвяту Богородицю молебнем. 

 

У празник Успіння Пресвятої Богородиці,28 серпня 2023 р. Б.  Архиєрейську Божественну Літургію, звершив Єпископ-помічник Кир Петро Голіней із Преосвященним Владикою Василем Івасюком у співслужінні з численним духовенством Коломийської єпархії. Звертаючись до вірних, Владика Петро наголосив:

 “У постаті Діви Марії ми бачимо дорогу до неба, для нас зокрема. Хоть і ми в цьому світі свідомі того, що і в нас життя закінчується, але не знаємо ні дня, ні години, коли Син чоловічий прийде, коли покличе нас до вічності. Але смерть для християнина не має бути страхом. Хоча слово про смерть є важким, особливо коли дивимось на смерть молодих людей у цих роках лихоліть війни, коли ховаємо українських героїв, коли ховаємо численні, безневинні жертви внаслідок бомбардувань, коли прощаємося з нашими рідними. Завжди слово про смерть навіває на нас страх,воно є дуже важким і нам його не легко сприйняти. Будь-яка втрата приносить нам смуток. У тих смутних сльозах нас сьогодні хоче потішити апостол Павло: “Браття, не хочемо, щоб ви не знали щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14. Бо ми віруємо, що як Ісус умер і воскрес, так і тих, що уснули в Ісусі, Бог приведе з ним.”(1Сол. 4, 13-17). Ми маємо смуток! Ми маємо сльози! Але маємо велику надію. Тим знаком великої надії для нас є Пречиста Діва Марія, що відійшла від цього земного життя, для того щоб посісти вічне життя в небі.

Життя в небі прекрасне! Що ми знаємо про небо? Невеличку частинку відкриває для нас знову – таки апостол Павло,який каже: “Що око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спадало, те приготував Бог тим, які його люблять. (1Кор.2:9-12). Маючи Небесну заступницю,яку залишив нам Спаситель! Ми, ніколи не будемо сиротами! Як каже писання, якщо батько тебе забуде,мати тебе забуде,то Я тебе ніколи не забуду!”.

У кінці Архиєрейської Божественної Літургії митрополит Василій подякував священнослужителям та вірним за спільну молитву, а особливо Владиці Василю Івасюку з яким вони служили за часів підпілля нашої Церкви. У свою чергу владика Коломийської єпархії звернувся до митрополита й вірних такими з словами: “Багато хотів би сказати, але у зв’язку з браком часу, розповім лиш про одне практичне диво. Всі бачите Митрополита Василя Семенюка, ось він перед вами. Пригадую той час коли він був священиком, то були нелегкі часи. Бачите цей Центр розбудований, бачите, що тут є, скільки побудовано. Це і є те диво, що виникає з ora et labora – молись і працюй. Митрополит Василій ще будучи священником любив і вчив нас любити Матір Божу Зарваницьку. Знаєте, часом ми скаржимось на те, що довго молимось і просимо, але немає того дива. А треба трохи часу, бо зазвичай воно приходить тоді, коли ми його не бачимо і стається в житті кожного з вас”

Також єпископи нагадали про важливість молитви у наш час, особливо молитви за воїнів, котрі боронять Україну від навали ворогів. По завершенні прощі всі вірні з великою радістю та благословенням повернулись до своїх домівок. 

Джерело