🥺16-річна маріупольчанка Єлизавета Буткова наразі проживає у Вінниці. Навчається у місцевому ліцеї №20. Але вона досі згадує страшні дні блокади рідного міста, коли кожен день міг стати останнім.

«Близько 5 години вечора будівля здригнулась від двох танкових пострілів. Вогонь почав швидко розповсюджуватися…Було кілька варіантів, як все скінчиться: або задихнемося чадним газом, або згоримо заживо, або виберемося. Часу на роздуми вже не залишалось. Люди панікували, з кожного кутка було чути лайку, плач або істеричний крик про неминучу смерть…Ми швидко покинули підвал»

✍️Свої спогади дівчина виклала в автобіографічному нарисі «Мамо, ми врятувались з рідного дому». З ним вона посіла перше місце на Всеукраїнському конкурсі учнівських робіт.

"Я мрію стати журналістом. Сподіваюсь, що моя мрія здійсниться. Вірю, що ми все витримаємо та переможемо"

Більше спогадів Єлизавети читайте у Facebook