д-р Андрій Сороковський

Закінчення, початок у попередньому числі

Віра, апостазія, євангелізація

Поширеним є стереотип, що бідні й неосвічені люди втрачають свою релігійність, стаючи освіченими й заможними. Це переконання поставили під сумнів дослідження, котрі показали, що бідні не такі релігійні, як було прийнято думати, а водночас люди з найбільшими прибутками та найліпшою освітою насправді є релігійнішими1. Можливо, втрата релігійності найпоширеніша серед тих, що перебувають десь посередині спектра як за своїми прибутками, так і за рівнем освіченості. І саме такі люди становлять основну частину нашої американської діаспори.

Напівосвічені особи, якими є більшість американських випускників коледжів, достатньо зрозуміли для того, щоби відкинути те, чого їх навчали батьки і Церква, але недостатньо для глибокого переосмислення; достатньо для прийняття сучасних модних теорій, але недостатньо для їх оспорювання; достатньо для хизування вмінням ставити питання, але замало для здатності відповідати на них. Люди після коледжу – меткі в підхопленні нових ідей, теорій та філософських учень, але багатьом із них бракує інтелектуального апарату для вміння критично аналізувати. Можливо, тому, що їхні університети не забезпечили їх належною філософською світоглядною основою. Також вони не мають жодного поняття в богослов’ї. Отже, їм бракує інтелектуальної підтримки для яких би то не було залишків їхньої віри.

Віра ґрунтується на мудрості, а не лише на знанні чи поінформованості. А мудрість, як мені вдалося спостерегти, зазвичай можна зустріти як серед найліпше освічених, так і серед цілковито неосвічених. Останні спираються на тверезий глузд і традицію, а перші опрацювали загальноприйняту суспільну думку («received wisdom») і вийшли за її межі.

Але якщо сказане відповідає дійсності, то чому так мало віруючих серед наших інтелектуалів?…

Повністю матеріал читайте незабаром в паперовій або електронній версії журналу

Джерело