Путіна до суду незабаром доведуть і його «голодні ігри»

25 вересня стало відомо, що МВС Росії оголосило в розшук голову Міжнародного кримінального суду (МКС) Петра Хофманського, його заступницю Лус дель Кармен Ібаньєс Каррансу та суддю Бертрама Шмітта. 

Раніше Росія подала в розшук суддів МКС Томоко Акане та Розаріо Сальваторе Айталу, які видали разом із  Серхіо Херардо Угальде Годінесом ордер на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини Львової-Бєлової. Крім суддів, у розшук було оголошено і прокурора Каріма Ахмада Хана. 

НАСПРАВДІ, це кроки відчаю. Все для РФ стає набагато серйозніше. Адже напередодні стало відомо, що міжнародна правозахисна група Global Rights Compliance спільно з прокуратурою України готує досьє про воєнні злочини Росії.

Як повідомляє The Guardian, мета юристів – задокументувати випадки, коли Росія використала «голод як зброю війни», щоб надати докази МКС для початку першого відповідного судового розгляду. Звинувачення можуть бути пред’явлені особисто Путіну.

Серед задокументованих випадків, насамперед, Чернігів, де 16 березня минулого року загинули місцеві жителі, які стояли у черзі за продуктами. Частину розслідування присвячено тогорічній облозі Маріуполя.

Другий етап розслідування «вепонізації» (використання як зброї. – Ред.) голоду присвячений знищенню об’єктів продовольчого постачання, енергетичної та інших життєво важливих інфраструктур.

Третій стосується спроб Росії перешкоджати чи обмежити експорт української сільгосппродукції.

Правники-міжнародники вже припускають, що нинішнє звинувачення буде набагато важчим за «дитячу справу» і, що важливо – перспективнішим, оскільки в міру напрацювання матеріалу може розширюватися і коло нових фігурантів.

РФ знайшла адвокатів у «друзів»

Щодо іншого суду ООН –  у справі про геноцид, то аналіз захисників РФ показав, що вона переймає у своїх «нових друзів» вже не тільки політичні, а й юридичні практики.

НАСПРАВДІ, у перший день слухань у МКС представник РФ, посол з особливих доручень Геннадій Кузьмін, закликав не вважати юридично значущими заяви Путіна від 24 лютого 2022 року про «денацифікацію України». Отже, захист Росії будується на відвертій брехні. 

https://imgur.com/XX9y3c1/embed?ref=https%3A%2F%2Fspravdi.gov.ua%2Fklitka-navkolo-putina-postupovo-zachynyayetsya-dajdzhest-propagandy-za-25-veresnya-2023-roku%2F&w=540

А допомагати їй будуть іноземні юристи. Серед них:

1. Іранець Хаді Азарі. Представник РФ в суді ООН у ще одній справі проти України – про застосування конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. (Раніше представляв Іран у справі проти США).

2. Перуанець Альфредо Крозато Нойман. У МКС захищав владу Йорданії, яка відмовилася заарештувати та видати суду екс-президента Судану Омара Аль-Башира, якого звинуватили у воєнних злочинах та злочинах проти людяності.

3. Конголезець Жан Шарль Чикая. Представляв у позові проти Франції диктатора з Екваторіальної Гвінеї Теодоро Обіанга та його родину, а також обвинуваченого у воєнних злочинах екс-президента Кот-д’Івуару Лорана Гбагбо.

4. Китаєць Сієнхо Йі. Як і його колега з Ірану Хаді Азарі, також захищає Росію у справі про тероризм.

Кремлівська «державна політика» тортур на ТОТ України

РосЗМІ, публікуючи фото та відео повернення з українського полону виданих за обміном окупантів, з одного боку закликають, щоб ті посміхалися (бо це має засвідчити, що «Росія своїх не кидає»), а з іншого обов’язково вимагають брехати про те, як їх катували в Україні. 

Навіть, візуально це виглядає недолуго, але яка пропаганда – такі й картинки.

НАСПРАВДІ, після оприлюднених 25 вересня кадрів побиття молодшим Кадировим людини, яка позбавлена волі у чеченській в’язниці, і офіційного схвалення цього вчинку з боку самого гауляйтера Чечні та його поплічників, казати про те, що в російських застінках до бранців ставляться ввічливо, взагалі не доводиться.

Але саме так наразі й виглядає російське «право». 

А жодних підтверджень тортур з боку українців щодо полонених окупантів немає. Натомість катування саме українців (і не тільки військовополонених) знаходить все більше підтверджень не тільки на шпальтах ЗМІ, але й у офіційних звітах міжнародних організацій. 

«Кремль проводить ретельно продуману державну політику тортур на підконтрольній території в Україні», – заявила спецдоповідачка ООН Еліс Джілл Едвардс. 

За її словами, завжди є офіцер, мучитель і дізнавач. 90% українців, які перебували в російському полоні, заявили про те, що зазнавали тортур. Ще 12 червня Едвардс надіслала очільнику МЗС РФ Лаврову офіційний лист з докладним описом 50 «кримінальних фактів», які мали стати принаймні підставою для проведення розслідування (відповідно до зобов’язань Кремля перед ООН). Проте відповіді вона й досі не отримала.

Жертви, за словами Едвардс, розповідали, що тортури проводилися поетапно: починалися без запитань, «щоб пригнічувати, залякувати, принижувати та підкорити в’язнів». На когось російські солдати нацьковували собак. Іншим довелося «бігати канатом» між шеренгами солдатів, які їх били. Третіх змушували дивитися, як їхніх товаришів по службі б’ють. Були погрози сексуальним насильством.

За словами голови Міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні при Раді ООН з прав людини Еріка Мьосе, у тих частинах Херсонської та Запорізької областей, які тривалий час були окуповані російськими військами, місцеві жителі також повідомляли про систематичні тортури. Вік жертв, яких вдалося встановити, – від 19 до 83 років. У деяких випадках родичів жертв утримували в сусідній кімнаті, тому вони були змушені чути те, що відбувається у катівні.

Детальну доповідь члени комісії представлять Генасамблеї ООН вже наступного місяця.

Російським суддям також загрожує Гаага

І на завершення юридичної тематики 25 вересня – ще один аспект «правничої» діяльності путінського режиму. Зараз ледь не на регулярній основі публікуються новини про винесення «вироків» українським військовополоненим. Особливий акцент робиться на «азовцях».

НАСПРАВДІ, за подібні «процеси» над військовополоненими вже цілком вірогідно й російським суддям загрожує суд Гааги.

«Сам факт того, що військовополонених судять російськими судами, може бути кваліфікований як воєнний злочин за ст. 8 Римського статуту – пояснює міжнародний адвокат Сергій Голубок. — Військовополонені захищені Женевськими конвенціями. Такий судовий процес можна класифікувати як воєнний злочин нелюдського поводження».

Міжнародне право в принципі забороняє судити військових за те, що вони брали участь у бойових діях, фактично захищаючи свою країну. Щоб обійти цю заборону російські судді й приписують їм «вбивства мирних жителів».

Але всі ці«вироки», засновані на брехні та порушенні усіх можливих процесуальних норм, згодом отримають справжню міжнародно-правову оцінку. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело