Покров Пресвятої Богородиці
О жінко, велика твоя віра!
Мт 15,21–28
У цю неділю співпали дві події: історія хананейки та свято Покрова Пресвятої Богородиці. Жінка хананейка та Богородиця – два приклади віри. Дивлячись на них, бачимо, що це дві різні особи: хананейка є простою людиною і походить з поганського краю, а Марія є Матір’ю Божого Сина, вільна від гріха та обдарована всіма дарами Святого Духа. Та незалежно від походження, їхня віра дала переконливе свідчення всемогутності Бога.
Віра хананейки відзначалася простотою. Ця жінка була звичайною людиною, не мала богословської освіти, якихось особливих видів побожності. Але мала міцну віру та довіру всемогутності Ісуса. Тому з твердим переконанням прийшла до Спасителя, що Він обов’язково оздоровить її дочку від біса. Коли Христос випробовував віру жінки, вона не зневірилася, але до останку покладала надію на Нього. Сила віри хананейки проявилася в тому, що Ісус зцілив її дочку на відстані Своїм словом.
Діва Марія, у порівнянні з хананейкою, була в дуже тісному зв’язку з Богом. Вона добре знала Божий закон, постійно перебувала в молитовній єдності з Господом, жила у згоді з волею Бога в усьому та цілковито довірилася Йому. Завдяки такій близькості до небесного Отця, Марія випрошує в Нього різні дари для людей. У святі Покрова бачимо, що силою віри та святості Богородиці Бог проявляє Свою всемогутність і допомагає не одній особі, а сотням, тисячам людей.
Знаємо з історії, що Бог робить через Марію багато чудес. Одного разу в потязі їхав батько зі своєю шестирічною донечкою. Потяг наближався до чергової станції. Дівчинка стояла і з цікавістю дивилась у вікно вагону. Раптом вона побачила в городі одного господаря гарну алею, засаджену рожами. Прекрасні кущі квітів чарували очі дівчинки, і вона подумала, як було б гарно прикрасити ними престол Божої Матері у своїй церкві, бо мала велику набожність до Пречистої Діви Марії. Побачивши таку велику кількість прекрасних квітів, дівчинка промовила до батька: «Тату, зійдімо на цій станції, бо я бажаю привезти ці прекрасні рожі і покласти їх перед образом Божої Матері. Ми попросимо власника цього городу, а він, напевно, не відмовить мені і дасть цих чудових квітів для Небесної Матері». Батько ніяк не хотів погодитися на пропозицію дитини й перервати подорож, втрачаючи при цьому квитки. Однак улюблена донечка не переставала наполягати та просити, тому батько був змушений зійти з потяга і податися до власника прекрасних квітів. Отримавши дозвіл, маленька шанувальниця Пречистої Діви Марії набрала цілий букет найкращих квітів. Подякувавши за них, вони повернулися на станцію, щоб наступним потягом продовжити подорож. На станції побачили якийсь незвичний рух і дізналися, що той потяг, в якому вони ще недавно їхали, зіткнувся з товарним, і дуже багато людей загинуло. Тоді батько, зворушений до сліз цим випадком, обняв дівчинку й промовив: «Якщо б ми не зійшли, то, можливо, подібна доля спіткала б і нас. Нас врятувало твоє правдиве почитання Божої Матері. Це Небесна Ненька віддячила тобі за чудові квіти для Неї».
Хоч хананейка не мала релігійної освіти, але силою її простої, твердої і щирої віри Христос зробив чудо – звільнив дочку від біса. Коли наша віра буде наповнена знанням Божої правди, згодою з волею Бога і довірою Йому, як було у Марії, то ми зможемо впевнено отримати більші Божі дари, не тільки для себе, а й для наших ближніх.
Важливим завданням духовного життя має бути постійне удосконалення нашої віри за прикладом Богородиці: зміцнення її сили, просвітлення світлом Божої правди, наповнення духом любові.
Тоді побачимо, як Ісус присутній та діє в нашому житті, показує Свою всемогутність і любов. Амінь.
о. Михайло Чижович, редемпторист