ГРІХ І ТІЛО

Де немає місця для Христа

Велика людям ласка,

Що Бог здолав пітьму,

І гріх не вірити Йому.

*

а)

Були свободи ми негідні,

Та зійшов Христос до нас –

І стали ми свобідні.

б)

Відбирає мені мову,

Як згадаю рабство знову.

*

Буде час, невірні люди

Не знесуть Христа науки,

А до лжі простягнуть руки.

*

Де немає місця для Христа,

Там гординя, блуд і сліпота.

*

а)

Чи вільна ти, душе, була,

Як темінь у полон взяла?

б)

Та наново душа розквітла,

Як звернулася до світла.

*

В Дамаск я ніс важкі гріхи,

– Їх з пам’яти не витираю,

Хоч Божі я знайшов шляхи.

*

Без докорів сумління

Жила собі людина,

– І в цім її провина.

*

На Господа ниві

Не будьмо ліниві.

*

Чом так легко

грішних судиш?

Та ж ти сам

в безвір’ї блудиш.

*

Не вникаючи в причини,

Не позбудешся провини.

*

Чи не було таке із нами?

Бо дехто мовить: “Бога знаю”,

Але не стверджує ділами …

*

Бо визнають в словах,

А забувають у ділах.

*

Визнаєш закон ти Божий,

А поводишся негоже.

*

Ми створені для добрих діл…

Чом ділим їх з гріхом навпіл?

*

Душа заплямленою стала,

Як лиш у зверхню позу стала.

*

Справедливість тільки за добром,

Бо не переможеш гріх гріхом.

*

Не дозволь, щоб лжа перемогла:

Нею-бо не подолаєш зла.

*

Усе, що йде без віри, – гріх,

Тому і ласку не зберіг.

*

Як ідолами не гидуєш,

То Божий храм в собі руйнуєш.

*

Хай кожен це почує:

Той, хто руйнує Божий храм,

Той сам себе руйнує.

*

Не чеснота перелюб, а гріх!

Проти нього – хреста оберіг.

*

Нікого не судімо передчасно:

Прийде Господній суд – все стане ясно.

*

Лакомство не має меж, –

Проповідуєш не красти.

Чом тоді крадеш?

*

Як чиню те, чого не хочу,

Тоді я сам себе порочу.

*

Обмовляєш поза очі Тих, кого навчати хочеш.

*

Зарозуміла вченість – марнота,

Їй незбагненна Божа простота.

*

Осторога для усіх:

Суперечка множить гріх.

*

Відкиньмо мудрування геть:

Щоб гріх вас не завів у смерть!

Отець Василь Мендрунь, ЧСВВ

Джерело