Україна – не Росія і в підході до нацменшин

19 жовтня Путін підписав закон про денонсацію Рамкової конвенції Ради Європи щодо захисту національних меншин. Усе через те (як зазначено у пояснювальній записці), що Рада Європи «позбавила Росію можливості брати участь і приймати рішення у відповідному Консультативному комітеті та відстежувати на міжнародному рівні випадки порушення прав національних меншин, насамперед російськомовного населення за кордоном».

НАСПРАВДІ, Росія підписала конвенцію Ради Європи про захист національних меншин у Страсбурзі в лютому 1996 року. Вона містила спільні цілі та принципи захисту національних меншин від дискримінації. Але з того часу протекло багато крові чеченців, грузинів, українців. 

У березні 2022 року Росію нарешті викинули з Ради Європи. А отже для Москви зник сенс вдавати з себе цивілізовану державу.

Але ця історія  цікава тим, що рівно місяць тому Верховна Рада України ухвалила поправки до Закону про національні меншини (спільноти) України щодо деяких питань реалізації прав і свобод. Зокрема:

•      визначається, хто такі національні меншини;

•      дозволяється використання мов нацменшин у рекламі, під час різних заходів, у медіа й т.д.;

•      школярам-представникам нацменшин видаватимуть безплатні підручники;

•      розроблятиметься методологія використання мов нацменшин у певних регіонах;

•      уточнюється порядок визначення населених пунктів, у яких більшість жителів — представники нацменшини.

Відзначимо, завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин є однією з рекомендацій Єврокомісії, отриманих Україною разом зі статусом кандидата на вступ до ЄС. Для виконання цієї рекомендації Верховна Рада в грудні 2022 року ухвалила закон про нацменшини. А в травні цього року уряд схвалив концепцію програми «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року, яка має забезпечити імплементацію відповідного закону та спрямована на виконання рекомендації Єврокомісії.

Простіше кажучи, Україна прямує в ЄС і вживає відповідні заходи. А росіяни вирішили більше не прикидатися європейцями. Навіть, у такому історично чутливому в історії Росії питанні як національне.

Підлітки-мігранти проти путінських губернаторів

До речі, за твердженням депутатів Держдуми, денонсація Рамкової конвенції Ради Європи щодо захисту нацменшин «дозволить уникнути дискримінаційного ставлення до РФ і водночас не завдасть шкоди дотриманню прав національних меншин».

НАСПРАВДІ, нещодавно в Самарі спалахнув скандал, наслідком якого став публічний пошук відповіді на питання: кого в Росії вважати нацменшиною? 

19 жовтня стало відомо, що неповнолітні мігранти з Таджикистану, які побили в Самарі російських дітей, і яких відпустили через губернаторське «помилування», записали відеозвернення до свого «благодійника». В якому не просять вибачення, а обіцяють застосувати до губернатора (літературно кажучи) «сексуальне насилля». Більш того, вони всіляко хизувалися тим, що «він їм нічого не зробить».

Ґвалт серед «великорусских патріотів», починаючи із Красовського, здійнявся неймовірний. Скрепоносці на більш високій зарплаті, типу Соловйова, звісно, мовчать. Бо, по-перше, дружать із Кадировим, а по-друге – на тлі палестинсько-ізраїльського конфлікту намагаються уникати словесних атак проти «внутрішніх» мусульман.

Але приховувати той факт, що діти мігрантів (вслід за батьками) стали масово бити етнічних росіян, стає дедалі важче. Наприклад, нещодавно у підмосковних Хімках місцеву середню школу буквально захопила зграя малоліток з центральноазійських республік. Вони вимагали пояснень щодо наявності модного одягу у місцевих школярів. Крім того, банда юних таджиків виходила на пошуки жертв і в місцеві торговельні центри. Одному зі спійманих росіян розбили ніс і зробили струс мозку. Свої «подвиги» підлітки знімали на відео і викладали у соцмережі. Батьки постраждалих стверджують, що зверталися до адміністрації школи і місцевої влади, але без результату. 

А в Санкт-Петербурзі «пов’язали азербайджанську підліткову мафію», яка так само била перехожих і залякувала місто. Підсумок обох історій один: «Уродженці республіки Таджикистан та етнічні  азербайджанці, затримані. Перевіряється законність набуття фігурантами громадянства Росії», — повідомляє Слідком РФ. І такі випадки  по всій Росії – вже тенденція. Всі про це знають, але мовчать.

Проте, це ще «квіточки». «Ягідки» почнуться коли РФ захлисне така хвиля злочинності, якої не було навіть у 90-ті. Адже повернуться з української війни зеки, які пройшли «м’ясні штурми», та інші злі, безробітні та нікому не потрібні мужики. І разом із мігрантами вони робитимуть все, що завгодно з тепличними росіянами. Бо ті стали покірними мовчазними рабами, які свідомо проміняли «путінську стабільність» на гордість. 

Навіщо Путін кличе Байдена на чаювання

А Путін як самопроголошений «лідер світового антиколоніального руху», фактично повністю самоусунувся від внутрішньоросійської проблематики. 

У нього замість «таджицьких Хімок» на порядку денному: сподобатися Китаю, насолити США, побазікати про те, що «Захід втомився від України», запросити Байдена на чаювання: «Навіщо поставляти ATACMS?».

НАСПРАВДІ, Заходу вже настільки набридло щоразу спростовувати наратив про те, що «він вже втомився», що він просто робить свою справу. Часто-густо просто мовчки.

Востаннє в Білому домі просто заявили, що мають намір дати запит Конгресу на допомогу Україні одразу на $60 млрд (!). 

За рахунок невеликих для себе $60 млрд вони виносять у нуль всю російську міць, передаючи Україні нехай і застарілі, але від цього не менш ефективні види озброєння. (Ті ж українські ATACMS об’єктивно – не нової модифікації, але і з такою у Росії впоратися не виходить). 

Тому й кличе Путін Байдена на чаювання з млинцями і верзе якусь нісенітницю про готовність Києва до переговорів. 

Черговий «Бабай» – з возу «русского мира»

І наостанок про чергову символічну смерть «героя російської весни». 19 жовтня стало відомо, що загинув «Бабай». У російських ЗМІ цього «казака» не жартуючи називали «символом русского мира».

НАСПРАВДІ, Можаєв (справжнє прізвище Бабая) мав судимість за вирощування та збут конопель. Отримав за це 9 років колонії, але був звільнений умовно-достроково. У 2014 році взяв участь в окупації Криму і бойових діях на Донбасі, перестав відзначатись у кримінально-виконавчій інспекції, тобто втік. За це влітку того ж 2014 року був засуджений до 200 годин громадських робіт.

Через свою зовнішність та піар став одним із найбільш впізнаваних «героїв російської весни». У 2014 році обіцяв за кілька днів «взяти Київ». Його образ як символ «русского мира» використовувався для створення пропагандистського мерча: кухлі, футболки, значки й тому подібне. Було навіть знято відеокліп про те, як Бабай лякає НАТО.

Однак піар швидко закінчився. Згодом Можаєв утік вдруге. Але тепер вже з Донбасу до Криму. Гіркін, який тоді був одним із ватажків бойовиків «ДНР»,  звинуватив Можаєва у дезертирстві.

Згодом Бабай скаржився журналістам на те, що живе в злиднях і змушений просити гроші на їжу у знайомих.

В інтерв’ю у травні 2014 року Бабай розповідав, що він «православний воїн, який замість горілки любить покурити марихуану та має намір відродити на території України Запорозьку січ, побудувавши там Козакію з православним царем». Ось і «побудував». Як і хотів: на українському Запоріжжі.  Більшого символізму й вигадати важко.

Але «русский мир» остаточно поховають не українці, або «колективний Захід», а справжні бабаї. Ті, які зараз тренуються на російських школярах. Але згодом, коли усі вони виростуть, – ось тоді для Росії настане справжня остання осінь. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело