Грецький цісар Михайло І. по нещасливій війні з Болгарами, полишив царський престіл і прожив решту свого життя в манастирі. його молодший син, Никита, також дуже молодо покинув світ і приняв монашу рясу, а з нею й монаше ім’я Ігнатія. По роках монашого життя, як священика й настоятеля, його покликали на гіатріярший престіл у Царгороді, 486 року.

Саме тоді був цісарем малолітній Михайло III, а державою в його імені управляла його мати Теодора зі своїм братом Бардасом. Бардас, людина наскрізь зіпсута, зводив молодого цісаря на злу дорогу, а своїм життям давав згіршення цілому місту. Такого стану не міг стерпіти ревний патріярх Ігнатій, то й поборював його рішуче й отверто, а навіть самому Бардасові прилюдно відмовив св. Причастя. За свою ревну оборону чистоти християнського життя св. Патріярх натерпівся дуже багато. За намовою Бартаса, цісар прогнав св. Ігнатія з Царгороду, запроторив його до в’язниці, де над ним знущалися як над невільником, а на його місце поставив патріархом Фотія, людину світську, якому протягом тижня дали всі степені свячень включно з єпископатом.

Св. Ігнатій карався по в’язницях і різних островах, але не зрікся свого права до патріяршого престолу, як ревний пастир і єпископ, його право піддержав також і Римський Папа, який досі потверджував вибір кожного нового патріарха. Коли Фотій не спромігся дістати потвердження Папи на своє наставлення патріархом, викляв Ігнатія, і підняв бунт проти Риму. Аж як цісар Михайло згинув із рук власних жовнірів 867 р., новий цісар Василь прогнав Фотія та привернув на патріарший престіл переслідуваного Ігнатія.

За його стараннями Папа Адріян II скликав 869 р. до Царгороду восьмий вселенський собор, на якому осуджено Фотія та виразно підкреслено єдність Христової Церкви й першенство Папи Римського як її видимого голови. По соборі, св. Ігнатій спокійно управляв своєю паствою до кінця свого життя. У своїй ревності старався поширити християнство між поганськими народами й тому висилав місіонарів у слов’янські сторони до Болгарії, а навіть, як засвідчають сліди в нашій історії, і на українські землі.

Помер св. Ігнатій 23 жовтня 873 р. на 80 році життя. По його смерти патріярхом став знову Фотій, який помирився з цісарем, а також просив потвердження своєї власти й у Папи Римського. Ще за царгородських патріярхів по св. Ігнатієві признавали першенство Римського Папи й тільки майже двісті літ пізніше, за патріярха Керуларія, царгородський патріархат відлучився помалу від правдивої Христової Церкви.

“ЖИТТЯ СВЯТИХ”, Том ІV-ий, авторства Впр. о. А. Г. Труха, ЧСВВ, позволяється видавати.
Дано в Вінніпегу, Ман., 3-го лютня, 1960.
о. Б. Слобода, ЧСВВ. Протоігумен
Ч. Орд. 28-60.
Дозволяється друкувати.
Торонто, 26-го лютая, 1960.
+Ізидор — Єпископ
Друкарня ОО. Василіян — Торонто, Канада.

23 жовтня — день святого Ігнатія.

#святий_Ігнатій #Ігнатій #календар #УГКЦ #Церква