#містаГероїв

“Під час окупації у місті Херсон російські війська зняли український прапор. Тоді виникла ідея: рашисти зняли один прапор, а ми зробимо і розповсюдимо тисячі!”, – розповідає Андрій Андрющенко, учасник мирного руху спротиву російській окупації.

Андрій допомагав розвішували українську національну символіку у парках, скверах, на деревах, людні місця майоріли синьо – жовтими стрічками.

«Допомагали навіть діти: цілі стіни ми вкривали відбитками долонь в синьо-жовтих барвах. Як могли, нагадували херсонцям, що говорити про Україну можна і треба. Доводили всім, що ні в якому разі не можна вважати, що у Херсоні лишилися люди, згодні з окупантами. Наша діяльність підтверджувала, що тут є опір, патріоти, є ті, хто до останнього чекатиме на звільнення» – говорить Андрій.

Через три місяці такої діяльності Андрія таки спіймали рашисти. 47 днів він провів в ізоляторі тимчасового тримання, який російські військові перетворили на катівню. Були постійні допити та катування струмом.

«Мене відпустили тільки тому, що змінився «слідчий» – він знав про мою діяльність небагато, і думав – вона полягає лише у тому, що я малював гасла балончиками. Щоб вийти на свободу, довелося сказати йому, що «просто виконував за гроші такі замовлення для українських політиків».

Хлопець ледь оговтався після полону, але не зупинився. Займався збором інформації, щоб допомогти нашим ЗСУ. Після визволення Херсона, хлопець залишився у місті, щоб волонтерити і допомагати відновлювати місто.