Побачивши Ісуса, закричав…: Благаю Тебе, не муч мене!

Лк 8,26–39

Євангеліє цієї неділі подає нам історію з життя Ісуса, як Він прибув у Герасин-околицю, що проти Галилеї, – поганський край. Коли Христос вийшов із човна на берег, зустрів Його один чоловік з міста, що мав бісів. Побачивши Ісуса, він голосно промовив: ,,Що мені і тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!”

Читаючи цей євангельський уривок, ми не бачимо, щоб Христос мучив цього чоловіка. Господь просто йшов собі берегом моря. Але позаяк Він був Богом, а світло з темрявою не може співіснувати, то в присутності Бога злі духи почали виявляти себе. Устами чоловіка виявляли спротив, говорили біси, які опанували його.

Зустріч біснуватого з Ісусом подає нам важливу науку. Для освячення, переміни життя, нашого суспільства потрібні святі особи, в яких перебуває Бог. Саме вони є тим духовним ліком, який змінює всіх і все навколо себе, вони є тією закваскою, яка змінює суспільство. Отці Церкви кажуть, що коли ти змінишся сам, то біля тебе зміняться тисячі. На цю обставину ми звертаємо дуже мало уваги. Але насправді це найкраще свідчення своєї віри та любові до Бога та ближніх. Коли змінюємося ми, то в геометричній прогресії відбуваються зміни навколо нас.

Ми дбаємо про добро, вирішуємо проблеми часто власними силами. Хоч віримо й молимося про Божу поміч, то цим не передаємо ініціативу Христові, а стараємося втримати її у своїх руках. Віра, надія на Бога й молитва наповняють нас Божою ласкою і цим даємо Ісусові можливість діяти через нас. Стається те, що каже апостол Павло: ,,Живу вже не я, а живе в мені Христос” (Гл 2,20).

Життєвий досвід переконливо свідчить про те, що добре життя та щастя можна здобути тільки з Божою допомогою. Щастя потрібно вимолити і ні в кого не має бути найменшого сумніву, що постійна молитва, яка здійснюється з терпеливістю й вірою, буде почута. Господь завжди виконує наше прохання, тільки б ми не обмежували Божу всемогутність своїм маловір'ям, нетерпеливістю і наріканням: «Ось я молилася місяць, і нічого не вийшло. Значить, Бог не чує мене, не хоче виконати моє прохання». Святі ніколи не допускали подібних думок, але знали: нескінченно Премудрий, Благий і Всемогутній Той, Якого просимо. А значить, Бог виконає наше прохання тоді і так, як це буде Йому завгодно і корисніше для нас.

Один князь під час війни був змушений покинути свою палату і в одежі простого селянина втікати. Коли дізнався, що вороги женуться за ним, знайшов для себе притулок в одній сільській хаті. Він розповів господареві про свою біду. Той сховав князя у безпечне місце, і вороги, не знайшовши його, повернулися з нічим. Коли цей князь став володарем того краю, то з вдячності запросив того бідного господаря зі сім'єю на свій двір жити і тут далі шанував їх, як свою найближчу родину.

Коли дивимося на життя очима віри, бачимо, як багато дає нам Бог… Але нам все мало. Одному бракує намиста, іншому машини, грошей, дехто мріє про народження дитини. Усі чогось просять у Господа. Хто часто буває у храмі й молиться перед іконами, споглядає на них, відчуває в душі велике умиротворення. Здається, перебував би у храмі вічно. Тоді нічого навіть не просить в Ісуса. Приходить розуміння, що людині потрібен Сам Бог. Дивимося уважно на ікони й серце палає любов'ю до Христа. Людина просто мліє від прекрасного почуття. Її молитва лине десь з глибини душі й вона єднається таємно з Ісусом. Зроджується переконання: Він так любить тебе, що відчуваєш кожен Його дотик. Тоді людині нічого більше не треба. Люблячий Ісус дивиться на тебе, а ти на Нього. Він легенько примружує очі і посміхається до тебе. Не віриться… Невже Бог може сміятися. Закриваєш очі, киваєш головою, Він таки посміхається і шле Свою благодать у твоє серце.

Святі, які жили колись, дотепер змінюють суспільство, долаючи історичні та географічні простори.

Найкраще, що можемо зробити для свого життя та суспільства, – це самим наблизитися до Бога!

Поставити Христа на перше місце й тоді все стає на своє місце. Змінюймо себе, наповняючи життя присутністю Ісуса – це найкраще, що можемо зробити для зміни наших ближніх! Ставаймо ближчими до Бога, і тоді Він буде через нас змінювати все довкола! Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

 

Джерело