Що обговорюють на кліматичному саміті COP-28 в Дубаї
Рекордна спека, мертоносні повені, потужні лісові пожежі – таким був 2023-й рік. На кліматичному саміті ООН, цього разу в Дубаї, йдеться про те, як запобігти кліматичну катастрофу. DW – про головні теми дебатів.
У той час як світові лідери й відомі посадовці привітали керівника нафтової промисловості ОАЕ, голову кліматичного управління США Джон Керрі назвав його «чудовим вибором», багатьох політиків та екоактивістів це обурило. Крім того, понад 130 парламентарів ЄС і США підписали публічний лист, у якому стверджували, що головування на заході посадовця з ОАЕ “загрожує підірвати переговори”.
Перемовини на кліматичних самих і так досить непрості й без “головування менеджера нафтової компанії”, пишуть вони. Адже, на думку підписантів, у такому випадку урядам країн-учасниць важко буде досягти консенсусу та узгодити національні інтереси із заходами для захисту клімату.
Перелік тем, які мають обговорити під саму частину COP-28 в Дубаї , варіюється від боротьби із сільськогосподарськими викидами до продовольчої безпеки та способів адаптації країни до екстремальних погодних умов, продовжує людство і далі нагріває планету, спалюючи викопне паливо. Домінувати в перемовинах і дебатах будуть три ключові питання – кліматичне фінансування для вразливих країн, підвищення зобов’язань щодо скорочення викидів і поступів відмови від викопного палива.
Яка доля чекає на Фонд покриття збитків і втрат?
Багаті промислово розвинених країн, на які припадає переважна кількість антропогенних шкідливих викидів, довгий час опиралися створеному спеціальному фонду допомоги бідним державам, які потерпають від глобальних змін клімату. Серед розвинутих країн були побоювання, що на цьому ринку торгують астрономічними сумами. Приміром, проведене дослідження 2018 року спостерігало, що лише до 2030 року збитки від змін клімату можуть коштувати вразливим країнам від 290 мільярдів до 580 мільярдів доларів.
Керівник відділу глобальної політичної стратегії бонської організації Climate Action Network (CAN) Харджіт Сінгх підкреслив в інтерв’ю DW, що саме країни, що розвиваються, які найбільше постраждали від наслідків глобального потепління, мінімально сприяли антропогенним кліматичним змінам.
“Хто несе найбільшу відповідальність?” – запитує Сінгх, – саме багаті країни, на які припадає майже 80 відсотків викидів парникових газів в атмосферу, відповідальні за кліматичну кризу».
На торішньому кліматичному саміті делегати COP-27 досягли значного прориву, підтримавши більшу кількість голосів створення спеціального фонду допомоги бідним країнам для подолання наслідків глобального потепління.
цього року делегатам взагалі узгодити складні моменти, скажемо, які країни мають доступ до фонду, хто скільки платитиме та яка організація керуватиме фондом.
До початку самих обговорень обговорений перехідний комітет, що складається з представників країн, що розвиваються, і промислово розвинутих країн склав перелік рекомендацій, щоб відповісти на ці запитання. Запеклі дебати кілька разів завершилися нічим, перш ніж досягти першої угоди.
Комітет запропонував, щоб фонд спочатку був закріплений за Світовим банком. Країни, що розвиваються, вважають це великою поступкою з їхнього боку, адже вони перемогли, що ця інституція надає багатим країнам більшого впливу.
Комітет також рекомендував, щоб виплати не були юридично зобов’язаними, що стало ще одним ключовим моментом заявки. Натомість він просто має “спонукати” розвинені країни сплачувати внески до фонду.
“Як представники громадянського суспільства ми вкрай стурбовані, тому що не вважаємо ці рекомендації дуже переконливими, особливо зобов’язання розвинутих країн відшкодувати збитки та втрати”, – пояснює Сінгх.
Хто і як відстежуватиме виконання кліматичних зобов’язань країни
У 2015 році майже 200 урядів підписали історичну Паризьку кліматичну угоду. Той юридично зобов’язувальний міжнародний договір має на меті обмежити зростання глобальної температури до рівня значно нижчого за 2 градуси Цельсія відповідно до індустріального рівня. Тоді коли середня глобальна температура вже зросла на 1,2 градуси за Цельсієм.
цьогоріч на кліматичному саміті вперше відбувається “глобальне підбиття підсумків”, тобто огляд прогресу, досягнутого окремими країнами у скорочених викидів за цей час.
“Йдеться про те, що вже досягнуто, де є прогалини та що ще потрібно зробити”, – пояснює Сінгх. “Це процес, який є відповіддю на наукові факти”, – наголосив він.
Підбиття підсумків, що розпочалося у 2021 році, містить аналіз національних кліматичних планів усіх країн, їхні заходи щодо скорочення віків та адаптації до зміни клімату. Оцінка була опублікована ще у вересні з чітким застереженням для делегатів кліматичної конференції – державам ще далеко до досягнення намічених кліматичних цілей, а час, що залишився для збереження “планети, придатної для життя”, стрімко скорочується.
Тож на COP-28 держава та компанія повинні активізувати свої зусилля для досягнення швидкої декарбонізації, йдеться у звіті. Таким чином амбітніші плани зі скорочення викидів будуть головним питанням порядку денного.
Чи стане поетапна відмова від викопного палива обов’язково?
Уже давно визнано, що зміни клімату спричиняє спалювання вугілля, нафти та газу, багато урядів не мають наміру зупинятися в цьому плані чи переглядати наявні підходи. Згідно з новою доповіддю ООН, нафтові держави навіть планують величезне розширення виробництва, яке “підтримує світовий вуглецевий бюджет і ставить під загрозу майбутньому людству”.
Насправді делегати кліматичного саміту ніколи офіційно в своїх підсумкових деклараціях не взяли на себе зобов’язання припинити використання викопного палива. Лише на COP-26 у Глазго в 2021 році в офіційній резолюції було створено один вид викопного палива – вугілля. У ній зазначалося, що використання вугілля має “поступово скорочуватися”. Однак домовитися про “повну відмову від вугілля” не встиг.
Тим часом попри це зобов’язання, обсяги спаленого вугілля без угаву зростають. Під час торішніх перемовин делегати не закликають до поетапної відмови від усіх видів викопного палива, попри те, що за це виступала коаліція з 80 країн.
Однак, з огляду на рекомендації глобального дослідження, організації, які опікуються захистом клімату, сподіваються, що це питання поетапної відмови від викопних видів палива буде включено до порядку денного COP-28. Це пов’язано із закликом, який містить доповідь, до “розширення використання відновлюваних джерел енергії з одночасною відмовою від усіх традиційних видів викопного палива”.
Ромен Юалален з лобістської організації Oil Change International вважає, що доповідь показує, наскільки сильно змінилася ситуація в цьому питанні.
«Ще кілька років тому рішення про поступову відмову від використання викопного палива на кліматичному самоті було немислимим через вплив країн-виробників нафти й газу», – каже він.
Довіра до кліматичного самту під загрозою
Намагання відмовитися від використання викопного палива, ймовірно, зустрінеться на самих шалених опірах з боку експортерів нафти й газу, до яких належить і країна-організатор цьогорічного заходу. Приміром, міністром з питань клімату Об’єднаних Арабських Еміратів Маріам Альмейрі вже заявила агентству Reuters, що такий крок зашкодить країнам-виробникам, які залежать від доходів від викопного палива.
Недосягнення згоди щодо поетапної відмови підірве довіру до самого себе, сказав Юалален. “Люди запитують, навіщо ми взагалі збираємося, не можемо дійти згоди щодо першопричини проблеми, яку ми намагаємося, якщо хвороба, – каже він. – Це буде сигналом для нафтогазової галузі, що уряд несерйозно ставиться до трансформації”.
Та попри проблеми, Юалален та інші кліматичні активісти вважають, що глобальний кліматичний сам собі вартий того, щоб його провести. “У світовій дипломатії немає жодного іншого майданчика, де країна з населенням 50-100 тисяч жителів може протистояти Сполученим Штатам і Китаю і критикувати їх за порушення амбіцій, коли йдеться про зміну клімату. Він не ідеальний, але все одно дуже цінний”, – переконаний Юалален.
Джерело: DW