3 грудня відбувся пастирський візит єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Володимира Фірмана на парафію св. Андрія Первозванного м. Тернополя. На Богослужіння з нагоди храмового празника прибула велика кількість місцевого духовенства та вірних, адже кир Володимир вперше як єпископ відвідав храм, який допомагав будувати та де зберігаються мощі св. апостола Андрія Первозванного. Парафіяльна громада на чолі із настоятелем храму о. Петром Порохоньком радісно привітала владику, попросила благословення та молитви за український народ і військо.

У своїй проповіді преосвященний Володимир говорив на тему Євангельського читання 26 неділі по Зісланню Святого Духа про багатого чоловіка. «Людина, що надто віддана дочасним благам, невдовзі стає рабом речей, а не їхнім паном, – сказав владика. – Вона перестає бачити в цих благах лише інструменти чи засоби, вона починає вбачати в них мету свого існування. Така особа, віддавшись захопленню матеріальними надбаннями, втрачає важливість духовних цінностей, дозволяючи розкошам визначати її шлях. Багатство стає не просто засобом, але цільовою точкою, для досягнення якої людина живе і приділяє все більше часу, уваги і зусиль».

Кир Володимир наголосив, що споживацький підхід до життя веде до служіння власному багатству, де будівництво і розпад речей стає безперервним циклом. «Це може вимагати великої кількості трудових зусиль і ночей, відданих роботі. І все це ради того, щоб насолоджуватися тимчасовими тілесними розкошами: їжею, напоями і розвагами. У подібній життєвій парадигмі важливо замислюватися, чи вартує це зусиль і часу, які ми вкладаємо в матеріальне надбання, чи нам не слід приділити більше уваги духовному розвитку та міжособистісним відносинам».

Другим акцентом проповіді кир Володимира стало величне свідчення віри та послуху перед обличчям Христа свято апостола Андрія Первозванного. «Андрій, почувши заклик Христа, щоб піти за ним, не зволікав із відповіддю. Він не ставив зайвих запитань, не сумнівався, а віддав свою довіру Ісусові… Відповідь на це питання лежить у наших власних руках. Кожна людина, як і Андрій, стикається із запитанням Христовим у різні періоди життя. Наша відповідь визначає наш внутрішній духовний шлях. Якщо ми відкриваємо своє серце для Господа, наша віра, довіра та бажання йти за Ним поглиблюються. Така взаємодія стає взірцем для нашого духовного зростання і відображенням готовності віддати своє життя служінню Христові».

Звертаючи увагу обставини війни у нашій державі та подвиг, який здійснюють воїни-захисники, єпископ додав: «Так само, як Андрій був покликаний одним із перших у служінні Ісусові, так і наші воїни, що стоять на захисті Батьківщини, також вражають великою вірою та самопожертвою. Вже в самому початку війни вони без зволікань вирушили на передову, не маючи часу думати про своє особисте благополуччя чи здоров’я. Це не просто військова служба, це відданість великій справі, мужність і безкорислива любов до Батьківщини та кожного співвітчизника, чия безпека є для них найвищим пріоритетом. Ці справжні герої взяли на себе важливе завдання – захищати кожного громадянина і їхня відданість справі є витоком надзвичайного патріотизму. Їхні вчинки служать прикладом для нас усіх, нагадуючи нам про важливість самопожертви, відданості і боротьби за загальне добро».

Після Літургії від імені архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василія Семенюка відбулося вручення митрополичої грамоти пароху храму о. Петру Порохоньку за ревне душпастирське служіння на парафії, працю в курії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, волонтерське служіння, чуйність та уміння творити милосердя і добро, особливо у час воєнного лихолІття.

«З цієї нагоди бажаємо Вам, аби Господь провадив Вас дорогою спасіння, Дух Святий обдарував щедрими благодатями, щоб якнайкраще реалізовувати своє душпастирське служіння у твердій вірі, непроминаючій надії та вічній любові. Нехай Пресвята Богородиця у Зарваницькій іконі вимолює рясних Божих ласк, наснаги і сил, щастя і здоровʼя, успіхів на многії і благії літа», – йдеться у грамоті.

Також було відзначено сотрудника храму о. Володимира Козака. Від імена кир Василія Семенюка його було нагороджено золотим хрестом і висловлено подяку за старанне служіння на славу Божу та добро Церкви.

Завершилося свято спільним водосвяттям та окропленням вірних святою водою.

 

пресслужба архиєпархії

Джерело