#герої_без_зброї

Владиславу 22 роки, він родом з Кіровоградської області, проте на розподілі йому запропонували продовжувати службу в Одесі, на що він охоче погодився.

💬«Я дуже люблю свою роботу. Я там, де повинен бути: допомагаю людям, рятую життя, приношу користь – це все загартовує та стимулює працювати ще краще і віддаватися обраній справі. Буває важко, розповідає Владислав.

Вогню Владислав не боявся ніколи, але коли там гинуть люди, втримувати емоції буває важко: «Запам’ятав жінку, яку витягували із задимленої квартири та передали медикам, які пізніше повідомили про те, що прямуючи до лікарні її серце зупинилося».

На хлопця чекає його кохана, яка зараз навчається в одному з вищих навчальних закладів структури ДСНС, вона завжди підтримує його, вірить та пишається «Коли війна закінчиться я просто поїду додому. Бо вже давно не бачив батьків. А вже потім буду подорожувати містами України, яку так щиро люблю!».

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube