🥀Пам'ятаємо! Макаренко Микита Володимирович «Івар» – боронив Маріуполь до останнього

Солдат, стрілець 1-го відділення 2-го комендантського взводу комендантської роти окремого загону спеціального призначення «Азов» Микита Макаренко народився і виріс у Маріуполі.

☝️З дитинства багато читав та добре знав історію України. Займався бальними танцями та грав у виставах. Закінчив школу №56 та вступив до Національного Університету Державної податкової служби (Ірпінь). Тут він вивчав ІТ-технології.

🇺🇦Бажання жити у вільній Україні Микита відчув у 19 років, коли пройшов Революцію Гідності та брав участь в акціях Євромайдану. Ще більше його загартували події в рідному Маріуполі – він став свідком обстрілу мікрорайону "Східний". Після цього Микита гостро усвідомив потребу у захисті Батьківщини та почав мріяти про вступ до полку «Азов». У 2018 році добровільно пішов до його лав.

З першого дня повномасштабного вторгнення обороняв рідний Маріуполь. Отримав поранення в ноги, але одразу повернувся в стрій після одужання.

💔8 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на території «Азовсталі» Микита Макаренко потрапив під прямий авіаційний удар противника. Загинув від поранень, несумісних з життям.

😢Війна обірвала життя самовідданого патріота, який завжди розділяв ідеї, спрямовані на захист цілісності України. Напередодні загибелі Микита єдиний раз зміг вийти на зв’язок з родиною. «Все буде добре», – написав у повідомленні. І ці слова можна вважати його життєвим кредо.

Микита завжди тримав слово, до найскладніших життєвих ситуацій ставився тільки з гумором. Піклувався про маму та дружину, з якою побралися шлюбом всього за 2 місяці до війни. Декілька років поспіль в Недільній школі церковного приходу Микита грав роль Святого Миколая на Різдво. Так його й запам’ятали – хлопець, що дарує радість.

Указом Президента України від 28 липня 2022 року посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Більше про історію Героя та інших оборонців Маріуполя – на Меморіальній сторінці «Маріуполь пам’ятає».