Владика Степан Меньок: “Я пам’ятаю ті часи, коли першим храмом, який перейшов до нашої Церкви, був храм Преображення Господнього у Львові”
Я пам’ятаю ті часи, коли першим храмом, який перейшов до нашої Церкви, був храм Преображення Господнього у Львові. Це сталося 29 жовтня 1989 р., коли на Святій Літургії
о. Ярослав Чухній згадав імена Папи Івана Павла ІІ, Блаженнішого Патріярха і Кардинала Івана Любачівського і митрополита Володимира Стернюка.
На той час настоятелем парохії був о. Андрій Горак, майбутній єпископ в УПЦ КП, який, зачинившись у бічній захристії, не бажав покидати храму впродовж цілого тижня і залишив його аж в суботу.
Історична довідка.
Храм Преображення Господнього (колишній костел Трінітарський) — пам’ятник архітектури у Львові. Знаходиться в центрі Львова, на вулиці Краківській, 21. Будівля була побудована в 1703—1731 роках як костел римо-католицького ордена трінітаріїв. У 1898 році була закінчена перебудова костелу під Преображенську церкву і була передана греко-католикам за проектом архітектора С. Гаврішкевіча. Після псевдо-собору 1946 року вона перейшла у руки РПЦ. У 1989 церкву знов перейшла в руки УГКЦ і носить назву Храм Преображення Господнього.
20 вересня 1948 року після богослужіння в Преображенському соборі був убитий отець Гавриїл Костельник, який керував процесом приєднання греко-католицької церкви до Російської православної церкви. В цьому обвинуватили оунівців, але це, напевно, зробили КДБісти, бо він вже їм не був потрібний. Так само вчинили з тими отцями, яких висвятили на єпископів, щоб показати, що собор був легітимний, бо були присутні єпископи. Це були вікарій Перемиської єпархії о.Михайло Мельник і парох міста Копичинці, Станіславівської єпархії о. Антін (Антоній) Пельвецький. О. Антонія Пельвецього святили 24 лютого 1946 року у Володимирському соборі Києва, о. Михаїла Мельника 25 лютого 1946р. в цьому ж соборі.
Згодом ініціативна група попросила дозволу офіційно провадити свою діяльність на чолі з о. Гавриїлом Костельником. Висвячений єпископ Михайло Пельвецький раптово помер в Києві в готелі «Київ» 9 жовтня 1955р. Версія – отруєння. 13 жовтня 1955 року похований на міському цвинтарі в м. Дрогобич.
Владика Антоній Пельвецький пережив свого попередника на два роки. Ухвалою синоду РПЦ від 19 лютого 1946 року, адміністратор вл. Антоній був призначений єпископом Станіславським і Коломийським і помер від серцевого нападу 3 лютого 1957. Похований в Станіславові (Івано-Франківськ).
Отець Ярослав Чухній зробив цей крок, і він був дуже важливим і гарним прикладом для інших священників, які вагалися і не мали такої сміливості. 4 листопада 1989 року проти нього відкрили кримінальну справу за незаконне захоплення храму. Але це вже був процес, на який влада не мала впливу.
Цей храм стає осередком життя нашої Церкви. Вперше тут урочисто ввійшов у храм владика-митрополит Володимир Стернюк. Великий здвиг народу. Потім були богословські лекції, проведені о. Андрієм Чировським, о. Михайлом Димидом і іншими богословами. Вперше тут провів свої місійні науки о. Ярослав Дибка – редемпторист з Канади. На мене його проповіді справили дуже велике враження. Ось правдивий місіонер, і так повинно проповідуватись слово Боже. Він наводив такі приклади про любов Божу, про прощення гріхів Ісусом, що я по сьогоднішній день їх пам’ятаю. Отець Ярослав Дибка потім мені сказав, що він тоді дуже змерз, було холодне повітря над його головою (бо була пізня осінь).
Саме з цього часу дружба зав’язується глибше між тоді вже діючими в нашій Церкві священниками. Священників, що перейшли, навіть залучають до праці в канцелярії в храмі Св. Юрія. Отже, їм довіряють. Це дало можливість іншим священникам визначитись щодо переходу до нашої Церкви. Я мав можливість служити в м.Белзі, а потім мене призначили в
с.Кам’янобрід, і тоді я мав можливість краще приглянутись до священників, що перейшли в лоно нашої Церкви.
Владика Степан МЕНЬОК,
Екзарх Донецький УГКЦ
Джерело: https://www.facebook.com/dhe.vl.stepan