Того часу Марія промовила: «Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, бо Він споглянув на покору слугині своєї. Ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління, бо вчинив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його, і милосердя Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. 

 Він виявив силу свого рамена, розсіяв гордих думками сердець їхніх, скинув могутніх з престолів і підняв угору покірних, голодних наситив благами, а багатих відіслав ні з чим. Він пригорнув Ізрáїля, слугу свого, згадавши милосердя, як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!» Тож Марія перебула в Єлизавети якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Джерело