22 січня, в День Соборності України та 105-ту річницю проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР, у Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобич владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Архиєрейську Літургію у співслужінні владики Григорія, єпископа-помічника, о. Романа Андрійовського, о. Тараса Гарасимчука, о. Романа Копача, о. Богдана Хом’яка, о. Олега Бережанського, о. протодиякона Миколи Рика. Своїм співом супроводжував богослужіння катедральний хор «Дзвін».

Під час проповіді владика Григорій зазначив, що День Соборності України пригадує нам, українцям: “До цього єднання ми прагнули самі і це єднання здійснили, тільки що не мали ми тоді сили, аби цю єдність і Соборність нашої української держави захистити і зберегти”.

Єпископ зауважив, що коли ми говоримо про Соборність України, то розуміємо під цим поняттям не тільки єдність території. “Соборність і єдність мають інші виміри і аспекти, що є, можливо, навіть набагато глибшими”, – зазначив владика Григорій. Далі проповідник пригадав слова історика Михайла Грушевського, який твердив про прагнення українців бути вільним, гідним і державним народом.

Цитуючи М. Грушевського, владика Григорій сказав: “Ми дуже довго жили без власної держави. Ми були народом. Ми були величезною етнічною групою, але не були нацією політичною, не були народом державним. І це робило неможливим наш розвиток, наш поступ, давало завжди нашим недоброзичливцям підстави над нами глумитися, над нами насміхатися. Вони по сьогодні продовжують це робити, називаючи Україну фальшивою, недодержавою, якимось таким утворенням штучним, що немає ніякого майбутнього. А ми нині хочемо, як українці, показати, що це не так. Що маємо право на майбутнє. Що маємо право на свою державу. І не тільки маємо право, але ми готові це право оборонити. Ми готові за це право боротися, навіть проливати нашу кров і віддавати наше життя”.

Далі єпископ підсумував, що готовність українців віддавати своє життя у боротьбі за свою державу вказує на дорогу ціну Соборності.

Крім того, владика Григорій зазначив, що попри очевидні зовнішні загрози для Соборності України, існують також менш очевидні внутрішні небезпеки. “Серед тих загроз ми можемо назвати нашу українську байдужість, наше лінивство, наш такий поширений національний феномен – «моя хата з краю», хай хтось інший це робить. А тепер до того ми б ще додали нашу втому, наше розчарування, знеохочення. А все це робить нас слабкими і нездатними, цю Соборність нашу гідно захистити”, – сказав проповідник.

Відтак єпископ наголосив, що Соборність – це є єдність, яка не виключає різноманіття. “Ми по-іншому колядуємо, ніж ті надніпрянці, чи люди на Слобожанщині, наші українці. Ми маємо інакші страви, ми маємо інакші вишивки. Це Україну не збіднює, а навпаки збагачує. Ми маємо інші діалекти, але ми маємо єдине прагнення – бути громадянами”, – сказав єпископ.

Владика Григорій додав, що ми маємо бути громадянами єдиної України, яка дбає про своїх людей, яка захищає їхні права, яка шанує їхню гідність. “Бо якщо Україна буде не такою, то її залишать всі. А крім того, несправедливу, корумповану, розмиту Україну не буде кому захищати”, – сказав проповідник.

Наприкінці проповіді владика Григорій закликав вірних подякувати Богові в День Соборності за те, що живемо, цим прагненням, цим бажанням бути єдиними. “Є день, в якому ми дякуємо нашим захисникам за їхній подвиг, за їхню боротьбу. Це є день нашого іспиту сумління. Це є день, коли ми собі робимо добрі постанови, які мають допомогти зміцнити Україну. Це є день, коли ми дивимося не лише у минуле, але і з великою надією дивимося у майбутнє. І в цьому майбутньому бачимо Україну – процвітаючою, сильною, європейською країною для українського народу”, – сказав єпископ.

Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував всім небайдужим, що спільно єдналися в молитві за Україну. Богослужіння завершилось молитвою «Боже, великий, єдиний».

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Джерело