Вперше в історії єпархії, яку очолює керівник єпископату Німеччини Бетцінґ, за рік не було жодного священничого свячення
У єпархії Лімбурга, яку очолює глава Конференції єпископів Німеччини єпископ Ґеорґ Бетцінґ, за рік не відбулось жодного випадку священничих свячень. Така статистика останнього разу була занотована у 1821 році.
Католицька Церква в Німеччині переживає інтенсивні реформи і має пропозицію змін для всього світу. Критики, однак, зазначають, що здається нерозумним прислухатися до порад єпископів, які керують у єпархіях, де католицька спільнота швидко вимирає. Прикладом тут є хоча б голова Єпископської конференції Німеччини єпископ Ґеорґ Бетцінґ. Виявляється, ситуація в його єпархії настільки погана, що минулого року там священничих свячень не було. Це – принаймні опосередковано – результат служіння самого Бетцінґа: він є ординарієм Лімбурга від 2016 року.
Впродовж тривалого часу в єпархії функціонувало багато прогресивних ініціатив: від надзвичайно розвинутого екуменізму з протестантами до авангардного ЛГБТ-душпастирства. Усе це, як бачимо, не спонукає юнаків-католиків до рішення присвятити все своє життя Христові та прийняти священничі свячення.
Проблема рукоположень стосується всієї Німеччини. У 2022 році – останній рік, за який є повні дані – там було висвячено лише 45 чоловіків. У Польщі останнім часом висвячено приблизно в сім разів більше священників. Результат здається кращим, хоча частково є лише видимим. По-перше, католиків у Німеччині проживає майже вдвічі менше, ніж у Польщі. По-друге, лише близько 2 мільйонів католиків регулярно ходять на недільну літургію в Німеччині. У Польщі – 10 мільйонів. Тому в Німеччині 1 священник висвячується приблизно на 40 000 – 50 000 осіб практикуючих католиків, у Польщі – один приблизно на 30-40 тисяч практикуючих католиків.
У дієцезії Лімбург через кризу дедалі більше говорять про інші форми душпастирства, аніж про ті, що базуються на священстві. Наприклад, д-р Крістоф Мей, ректор семінарії в Лімбурзі, вказує на необхідність наголошувати на «хрестильного священницького покликання» всіх вірних.
У Німеччині під час закриття церков через пандемію кількість присутніх на літургії знизилася; тоді також поширювалися публікації, згідно з якими «стародавня християнська практика» навіть віддавала перевагу родинній чи сусідській молитві вдома, а не в церкві, пише pch24.pl. Якщо до цього додати прогресивний поштовх ліберальної революції в німецькій Церкві, то важко говорити про можливість бути зачарованим священством…