Частина громади пропонує будувати ВЕС у долинах, а не на хребтах

На Закарпатті мешканці Тур’є-Реметівської громади виступають проти будівництва вітропарку з 30 вітряків на полонині Руна, адже люди стурбовані потенційним негативним впливом нової ВЕС на чорничники, якість води, ландшафт гір та збереження природи. Проте вітроенергетики переконують, що отриманий висновок за результатами процедури з оцінки впливу на довкілля (ОВД) є фактично доказом того, що всі потенційні впливи від будівництва та експлуатації визначені та належним чином усунуті або ж мінімізовані.

ЕкоПолітика вирішила розібратися у причинах таких емоційних дискусій та проаналізувати загрози для довкілля від ВЕС та способи зменшення ризиків.

Як ВЕС впливає на екосистему Карпат

В ексклюзивному коментарі для видання голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков пояснив, що вплив ВЕС на екосистему гір не відрізняється від впливу на степи чи поля. Адже якісні передпроєктні роботи дозволяють вітровим електростанціям гармонійно співіснувати з різним типами екосистем.

Проте голова громадської організації Save Пікуй Наталя Вишневська розповіла, що громада виступає проти будівництва ВЕС на мальовничих та екологічно цінних територіях. Адже найбільший вплив на довкілля від ВЕС відбувається саме під час будівництва та підготовчих робіт. Так для встановлення одного вітряка знадобиться близько 8 одиниць важкої техніки.

Вона наголосила, що процедура ОВД не оцінює вплив акустичного забруднення на довкілля та тварин. Окрім того, ВЕС подаватимуть енергію в загальну мережу, а не забезпечуватимуть нею навколишні громади, та не вирішать проблему пікових навантажень. Окрім того, оренда земель для вітроелектростанцій створює в майбутньому ризик захоплення земель.

Як повідомляє “Закарпаття онлайн”, на полонині Руна на найвищій точці знаходяться руїни радянської військової бази та радарної станції “Барс”, до яких ведуть кілометрові дороги з бетонних плит.

Мешканець Тур’є-Реметівській громади і сільський депутат Юрій Дзямулич розповів, що багато місцевих жителів пропонують будувати ВЕС на низині, а не на вершинах полонини. Люди також розуміють важливість економічного розвитку громади та закликають інвесторів будувати заводи та фабрики.

“Сільрада готується до громадських слухань. Інвестор готується розповідати, як буде добре з вітряками. З ним прийдуть якісь їхні екологи. Але нашим людям не дуже цікаві екологічні тонкощі. Людей цікавить, щоб не пропали яфини (місцева назва чорниць – ред.), щоб не пропала вода, щоб не зіпсували ландшафт і щоб природа залишилась такою, якою була”, – сказав він.

Окрім того, до захисту полонин приєднались також закарпатці, які зараз на фронті. Так ужгородець Владислав Товтин, записав відео у якому закликав перенести проведення громадських слухань щодо ВЕС та відкласти проєкт до перемоги, щоб і військові змогли взяти повноцінну участь у плануванні майбутнього громади.

Конеченков пояснив, що дійсно, найбільший вплив на довкілля відбувається на етапі будівництва, зокрема через велику кількість цементного пилу. Проте українські компанії часто використовують технології з пилопригнічення. Будівництво ВЕС, як і будь-яке інше будівництво, навіть звичайного житлового будинку, може:

порушити середовище існування наявних на території рослин та тварин;

призвести до фрагментації біотопів та порушення природних коридорів;

змінити візуальний ландшафт та ландшафт гір;

призвести до змін ґрунтового покриву;

згенерувати певну кількість відходів тощо.

Окрім того, на відстані 300 метрів вітротурбіни продукують шум у діапазоні 35-45 дБ, до прикладу, звук від роботи газонокосарки досягає 105 дБ, а холодильника – 40 дБ. За національним законодавством, мінімальна відстань до найближчого населеного пункту від ВЕС має становити щонайменше 700 метрів і на такій відстані шум від вітряків відсутній.

Українська ВЕС з власного фотоархіву УВЕА

Конеченков наголосив, що територія вітропарку залишатиметься відкритою, що не заважатиме розвитку екологічного туризму та веденню іншої господарської діяльності. Окрім того, звіт міжнародного аналітичного центру REN21 “Відновлювана енергетика і сталий розвиток” показав, що переваги ВДЕ в значній мірі переважають їх потенційні негативні наслідки, що нівелюються за рахунок існуючих кращих практик.

“На думку деяких експертів, найбільшою загрозою для довкілля, зокрема гір, є зелена енергетика, проте ніяк не незаконна вирубка лісів, будівництво санаторіїв і гірськолижних курортів, пов’язане з цим забруднення побутовими відходами та відсутність якісної системи управління ними в країні, й, загалом, низький рівень екологічної освіти і виховання населення”, – сказав він.

Засновник Української коаліції енергетичної свободи Максим Бабаєв розповів, що ще у 2019 році з колегами запропонував українській екологічній громадськості спільно напрацювати критерії сталості проєктів зеленої енергетики. Однак спільнота не проявила ентузіазму і розроблений документ став своєрідною формальністю та не був інтегрований у законодавче поле та нормативні акти.

“Шановна екологічна громадськість. У тому, що вітряки будуються у горах, велика частина і вашої провини”, – підкреслив він.

Переваги для громад від ВЕС

Голова УВЕА підкреслив, що для громад ВЕС – джерело нових можливостей та привілеїв. Адже вони отримують більш сталу енергосистему, що особливо актуально в умовах війни. Наприклад, на Одещині ВЕС під час блекаутів змогли забезпечити електроенергією близько 100 тисяч споживачів.

ВЕС має низку переваг, завдяки тому, що:

не генерує викидів вуглецю, що допомагає протистояти кліматичним змінам;

працюють значно тихіше, ніж, наприклад, атомні чи теплові електростанції, при цьому не завдаючи шкоди навколишньому середовищу;

розміщення ВЕС не потребує значних земельних ресурсів;

нові ВЕС стимулюють місцевий розвиток, створюючи нові високооплачувані робочі місця та сплачують у місцеві бюджети податки;

зменшують залежність від викопного палива, яке стало інструментом енергетичного шантажу та впливу з боку росії.

Окрім того, компанія “Вітряні парки України”, яка зараз розвиває проєкт Островської ВЕС в гірській місцевості Закарпатської області, вже уклала договір про соціальне партнерство з місцевою громадою, та спрямовуватиме 3% доходу від продажу електроенергії до бюджету громади.

Джерело: Екополітика

Джерело