«Як після бурі на морі надходить штиль, як після ночі сходить сонце, так прийде світла хвиля перемоги для України, яка освітить усі наші теперішні сумніви, темряви, страждання», — Блаженніший Святослав. 9 лютого в Центрі Шептицького УКУ відбулася презентація книжки «Бог не покинув Україну», яка написана на основі розмови Блаженнішого Святослава з редактором Католицької інформаційної агенції Кшиштофом Томасиком.

Книжка вийшла польською мовою в найбільшому католицькому видавництві Польщі WAM (Видавництво Апостольства молитви). Українське видання презентувало видавництво «Свічадо». Модерував зустріч Богдан Трояновський, директор видавництва. Подію транслювало «Живе телебачення».

Польський журналіст Кшиштоф Томасик у жовтні 2022 року вирушив із Блаженнішим із Києва до Одеси, Миколаєва, Южноукраїнська і Балти. Вони здолали шлях завдовжки 1 500 км. Дорогою журналіст розмовляв із Главою УГКЦ про те, що досвідчувалося під час відвідин Півдня України і зустрічей із представниками влади, волонтерами, духовенством, пораненими воїнами та простими людьми, які переживають трагедію війни.

«У нашій розмові ми старалися показати, що існує сенс поза абсурдом, що будь-які рани лікуються, що кожне слово має силу і кожен може мати свою участь у порятунку світу, попри всі абсурди, фрустрації, розчарування», — поділився під час однієї із презентацій Кшиштоф Томасик.

Ділимося тезами Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава із презентації книжки в Українському католицькому університеті:

— Нас мало не бути ще 2 роки тому, але ми є — і це чудо. Зараз спільною присутністю ми надихаємо один одного. Тому дякую за можливість бути з вами в цей унікальний, Богом даний момент.

— Господь є з нами. Маємо знати, де є те джерело, що нас надихає, і тоді зможемо побороти різні труднощі. Я надихаюся тими людьми, які свій біль можуть перетворити на добре діло. І для мене також важливо, щоб були люди, на яких я можу опертися. Тими, на кого я можу опертися, є ви, вірні Церкви.

— Церква має залишатися Церквою як спільнота вірних, як Тіло Христове. Якщо вона буде гвинтиком державної машини, тоді перестане бути собою. Інструменталізацію в той чи той час пережили різні релігійні спільноти. Але Церкви в незалежній Україні намагалися бути Церквами громадянського суспільства, у їхній основі завжди була ідея свободи. Натомість московська Церква породила геноцидальну ідеологію. То чи можна вірити такій Церкві і називати її, власне, Церквою?

— Існує поняття праведного гніву. Святий Тома Аквінський каже, що кожна людина може свій гнів трансформувати в чесноту — мужність. Тобто гнів — це матерія для мужності, і цієї матерії у нас вдосталь.

— Без засудження злочинів, без правосуддя не можна зробити крок до примирення. Миру без правди і правосуддя не буває.

— Наші люди мають глибокі рани. Але Господь перебуває саме в тих ранах. Бог не залишив Україну.

— Будьте певні — Україна переможе. Те, що Україна переможе, сказали мені наші захисники Патріаршого собору, воїни Самооборони, які з автоматами в руках відбивали напади російських ДРГ на собор у Києві. Я тоді запитав одного із захисників: «Звідки ти знаєш, що ми переможемо?». А він відповів: «Ми взяли в полон російського десантника і побачили в його очах панічний страх перед нами. В його очах ми побачили перемогу України». Повірте мені, ті слова незворотно, невпинно, день за днем здійснюються.

— Як завжди після бурі на морі надходить штиль, після ночі сходить сонце, так само прийде світла хвиля перемоги України, яка освітить усі наші теперішні сумніви, темряви, страждання.

Передмову до книжки написав радник ректора УКУ, дисидент, правозахисник Мирослав Маринович: «Війна Росії проти України містить стільки неочікуваних людьми парадоксів, що пророчий голос Церкви є не менш важливим, ніж її душпастирське служіння. Людина прагне зрозуміти сенс цієї війни — особливо в ту мить, коли тримає на своїх руках понівечене тіло рідної істоти. В такі миті людина мусить увиразнити „верх“ і „низ“, правду і брехню, добро і зло, що дасть їй можливість відновити в собі почуття психологічної рівноваги — того, що в християнстві має назву „миру в душі“. Тому можна лише подякувати Блаженнішому Святославу та редакторові Католицької інформаційної агенції, давньому другові України Кшиштофові Томасику, за те, що своєю розмовою вони дають людям оті точки духовної опори», — написав Мирослав Маринович.

Під час презентації книжки п. Мирослав також додав, що той факт, що у світі панічно бояться війни, цілком зрозумілий, українці також її боялися: «Проте, якщо страх перед війною стає визначальним, то християнство підміняють пацифізмом. І тоді добросердне людинолюбство європейців, загальне прагнення миру за будь-яку ціну, чаїть у собі небезпеку, оскільки справедливого миру не досягають ціною зречення правди, ціною етичної поразки… Мені важливо було почути з уст церковного первоієрарха, що сумнозвісна доктрина „русского міра“ — це „нечувана мутація так званого політичного богословʼя“… Як колишнього правозахисника, мене втішає, що, навіть опонуючи цій антихристиянській доктрині, Блаженніший Святослав сміливо обстоює принципи релігійної свободи», — наголошує пан Мирослав.

Ректор УКУ Тарас Добко подякував Блаженнішому Святославу і наголосив: «Національна єдність — крихка, але вкрай важлива для перемоги. Особлива місія Церкви — об’єднувати українців. Дякуємо вам, Блаженніший, що об’єднуєте нас».

Нагадуємо, 23 лютого минулого року книжку, написану польською мовою, презентували у Варшаві.

Джерело

Джерело