Дорогі читачі! Із Різдвом Христовим! «Нова радість стала, яка не бувала», – співаємо в колядках. Але слова ті відлунюють болем. Радість нині дається з боєм. Як і свобода. Як і життя. Така реальність воєнного часу – і ми мусимо шукати в ній щось світле й добре, аби не втратити сенсу, не забути про мету.

Коли зазирнути в минуле, складається враження, що так було завжди, що наш народ застряг у якомусь жорстокому, кривавому циклі воєн і репресій, дискримінації й гніту. Уся історія – одвічне протистояння. Жертви, жертви… Несамовите горе, що доводить до розпачу, до божевілля. Тотальна втома… Усе це вже було. Матері, дружини, доньки божеволіли з горя, проклинали війну. Земля й небо здригалися від ридань, від людського розпачу. Усе це відбувається знову – із нами.

І раптом – радість! Христос народився! Усупереч зусиллям ворога – дожили, діждалися, зустрічаємо свято, вітаємо Богонемовля. І таки радіємо, адже здаватися, нидіти – не в нашій натурі. Віримо, що з нами Бог. Надіємося, що все здолаємо.

Любі брати і сестри! Нехай Різдво Христове принесе вам спокій і втіху. Нехай у кожного буде можливість перепочити, набратися сил, відновитися духовно, щоб далі боротися, працювати, чинити діла милосердя заради перемоги й світлого майбутнього.

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ ЧСВВ, головний редактор

Джерело