21–23 вересня 2023 року у Василіянському інституті філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського в Брюховичах відбулася міжсемінарійна студентська конференція на тему: «Святий Йосафат – пастир, який віддав життя за єдність церкви», присвячена 400-літтю смерті священномученика Йосафата, василіянина, архиєпископа Полоцького.

У заході взяли участь представники таких навчальних закладів: Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського, Київської Трьохсвятительської духовної семінарії (КТДС), Львівської духовної семінарії Святого Духа (ЛДС СД), Дрогобицької духовної семінарії блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима (ДДС), Тернопільської вищої духовної семінарії імені патріарха Йосипа Сліпого (ТВДС) та Івано-Франківської духовної семінарії імені священномученика Йосафата (ІФДС).

Конференція відкрили архиєрейською Божественною літургією в храмі Пресвятої Богородиці при ВІФБС. Очолював богослужіння владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії. Він благословив присутніх і заохотив їх до плідної праці.

На початку академічна роботи до учасників із вітальним словом звернувся о. д-р Пантелеймон Трофімов ЧСВВ, ректор ВІФБС ім. Йосифа Велямина Рутського. Він наголосив на актуальності подвигу Йосафата Кунцевича в контексті сьогодення та на важливості дослідження діяльності святого як для мирян так і для духівництва.

Відтак було зачитано вітального листа Блаженнійшого Святослава. У посланні головно йшлося про роль святого Йосафата в житті церкви. Блаженнійший Святослав навів цитату з енцикліки Ecclesiam Dei Папи Пія XI, присвячену 300-м роковинам від дня смерті святого, що вельми влучно характеризує постать подвижника в історичній перспективі: «Саме його справедливо визнаємо прославою східних слов’ян і їхньою підпорою, бо, мабуть, ніхто інший не прославив їхнього імені такою мірою, як він, і ніхто більше не допоміг їм на дорозі до спасіння, як саме цей їхній пастир і апостол, передусім через те, що свою кров пролив за єдність церкви святої».

Владика також зауважив, що святий Йосафат «своєю мученицькою смертю запечатав співпричастя Київської церкви з наступником апостола Петра й за діянням Святого Духа став його видимим знаком і непорушною опорою. І сьогодні мощі священномученика Йосафата разом із мощами святого Петра, які ми вклали в престол патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві під час його освячення, є свідченням цієї єдності для всіх нас».

Опісля розпочалося пленарне засідання, яке модерував о. Полікарп Марцелюк ЧСВВ. Сестра Дарія Турків ЧСВВ виступила з розвідкою про святого Йосафата та реформу василіанських монастирів; о. Василь Попелястий розкрив питання ідентифікації першого друкованого кириличного требника у Вільно; п. Володимир Мороз доповів про те, як матеріяли про українського священномученика стали доказами «антирадянської діяльності» духівництва УГКЦ за періоду панування СРСР. Про культ священномученика Йосафата в традиції унійної церкви XVIII століття говорили науковиці Мар’яна Левицька й Мар’яна Пелех. А мистецтвознавиця Олеся Семчишин-Гузнер репрезентувала дослідження на тему: «Василіяни та поширення культу священномученика Йосафата Кунцевича в перші десятиліття ХХ століття: мистецький аспект».

Після обідньої перерви учасники конференції продовжили роботу в чотирьох тематичних секціях: «Святий священномученик Йосафат як чернець-василіянин», «Душпастирська діяльність святого Йосафата», «Беатифікаційний і канонізаційний процеси Йосафата Кунцевича», «Оцінка постаті святого Йосафата з перспективи сучасності».

Із підсумковою доповіддю під назвою «Святий Йосафат Кунцевич актуальний для сьогодення» виступив о. Павло Кречун. На завершення конференції учасники заспівали пісню на прославу святого Йосафата та зробили спільне фото.

Для семінаристів конференція стала прекрасною нагодою не тільки довідатися більше про святого Йосафата, а й познайомитися зі співбратами, поспілкуватися, обмінятися досвідом й відпочити.

Джерело