30 листопада 2023 року в церкві Святого Андрія на площі Соборній у Львові відзначили храмове свято. До нього парафіяни та гості готували кількаденними реколекціями, які провів о.Рафаїл Стефурак ЧСВВ, парох із монастиря Святого Василія Великого в Києві.

Урочисте богослужіння цього дня очолив о.Йоан Школик ЧСВВ, протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя; співслужили отці: Веніамин Чернега ЧСВВ, провінційний вікарій та економ, настоятель Львівського монастиря; Михайло Лучків ЧСВВ, дотеперішній парох церкви Святого Андрія; Мар’ян Гробельний ЧСВВ, ігумен Гошівський; Єремія Рибаков ЧСВВ, ігумен Кристинопільський; Симеон Манько ЧСВВ, ігумен Добромильський; Марко Максимів ЧСВВ, ігумен Володимирський; Іван Майкович ЧСВВ та Филип Блажкевич ЧСВВ із Крехова; Климентій Стасів ЧСВВ з Івано-Франківська; Епіфаній Гнатів ЧСВВ із Жовкви; Віталій Лотоцький із Гошева; Рафаїл Стефурак із Києва.

Свою проповідь отець протоігумен присвятив значенню постаті апостола Андрія для християн. Він виокремив три головні риси цього святого. Найперша з них покора: Ісус покликав Андрія першим, і багато хто гордився б цим, але цей апостол сприймав свою винятковість спокійно й дозволив іншим, наприклад братові Симону Петрові, бути попереду себе. Друга риса — активність у проповідуванні Доброї Вісті: він прямував усюди, куди кликало Боже провидіння, як засвідчує передання, прийшов із цією місією й на українські землі. Нарешті, говорячи про святого Андрія Первозванного, не можна не згадати про глибину його молитовного життя й цілковиту довіру до Бога до кінця, до смерті на хресті.

Нині, нагадав о.Йоан, наш народ теж очікує благу вістку — про встановлення справедливого миру. Але, щоб він настав, нам недостатньо тільки чекати — потрібно боротися, молитися, жити праведно. Тільки в такому разі результати молитви перевершать наші можливості. Адже її сила не в нас, а в Божій могутності: Він чинить найкраще для людини, і ми не повинні зневірюватись, якщо не відразу отримуємо те, про що просимо. Господь чує наші молитви й відповість згідно зі Своєю святою волею.

На завершення Божественної літургії було відслужено суплікацію та вділено повний відпуст.

Із подячним словом до присутніх звернувся о.Михайло Лучків ЧСВВ. Він сказав, що ми, як християни, покликані не вагаючись іти за своїм Учителем— Христом, як зробив це апостол Андрій. Отець Михайло нагадав про героїзм українського війська, про те, що воїнам украй потрібна наша допомога, і подякував усім, хто робить посильний внесок у цю важливу справу.

Також до присутніх звернувся бойовий офіцер Михайло Мусій (позивний Сокіл). 27лютого 2022року він повернувся з відставки до війська, щоб захищати Україну. Воїн розповів про неймовірні знаки Божої присутності на фронті й зазначив, що сьогодні християни повинні утримувати духовний фронт і посилено молитися.

* * *

Андріївська церква знакова для Львова, зокрема тому, що стала усипальницею небесного покровителя міста — святого Івана з Дуклі. Він увесь вік прожив у монастирі бернардинів, прославився численними чудесами. Для його більшої прослави в середині XVII століття було споруджено церкву.

Після виходу УГКЦ з підпілля храм передано отцям василіянам, він став символом відродження церкви та духовності народу. Сюди стікалися численні віряни для молитви, сповіді й духовних вправ.

Інформаційний відділ отців василіян
Сайт: osbm.in.ua

Джерело