Невже життя завершиться так само?
Немовби я востаннє граю свою роль…
Кінця чекав і біг до нього швидко й прямо,
Що не замітив, скільки охопив я різних доль.

І їх та весь той час потрібно вміти цінувати,
Бо нас об’єднує щось більше, ніж театральна гра:
Ми не соромились Христа і Йосафата прославляти,
Лише хотіли цим принести всім промінь добра.

І Богу дякую, що дав нам сили втілити ідею
І в кожному відкрив талант чудового актора,
Бо кожний раз, коли переживали ви це душею,
То наповнялися життям прості слова автора.

А радість й вдячність на обличчях у людей
Дають наснагу нам на цьому ще не зупинятись.
Плекаємо багато ще цікавих й добрих ідей,
Щоб можна знову було нам усім зібратись.

Оцими віршованими словами складаю подяку найперше Господеві Богу — за натхнення й сили втілити задум вистави про святого Йосафата Кунцевича у виконанні нашого чернечого театру «В каптурах». Особлива подяка братам, які погодилися на нелегку, однак надзвичайно важливу місію прослави святого Йосафата.
Ми 25 разів показували виставу в різних містах України, нам навіть удалося відвідати з останнім спектаклем наш монастир у м. Варшаві.
Кожна поїздка й вистава залишає в нас надзвичайно багато добрих спогадів, емоцій, тепер вони викликають ностальгію, але водночас пробуджують бажання знову створити щось неперевершене та втілити в театрі «В каптурах».
Дякую отцям і братам нашої чернечої та семінарійної спільноти за те, що заохочували й підтримали нас, коли здавалося, що втілити задумане неможливо; особливо вдячний режисерові п. Дмитрові Барткову, який наповнив життям текст вистави; дякую отцям василіянам та іншим отцям за те, що запросили нас із виставою до свого монастиря
чи парафії й гостинно, по-родинному тепло прийняли. Дякую глядачам за щирі емоції під час вистави та за слова підтримки й вдячності. Надзвичайно вдячний вам усім за стимул працювати над чимось новим, адже щоразу, прощаючись, ми говорили: «До нових зустрічей».

бр. Серафим Роман БОЮК ЧСВВ
22.12.2023 р. Б.

Джерело