Аналітичний центр Green Deal Ukraine розробив покроковий путівник “зеленого” відновлення України і представив його Зеленському. Що він передбачає?

У багатьох країнах Євросоюзу останнім часом стають дедалі популярнішими ліві та лівоцентристські економічні підходи: подолання нерівності, акцент на розв’язання соціальних проблем, забюрократизованість та високі податки.

Проте коли мова йде про охорону природи, ідеологічні рамки розмиваються. Питання зменшення шкоди довкіллю об’єднує уряди і громадян. На шляху до ЄС Україні доведеться покращувати екологічне законодавство і багато таких норм можуть виявитися непосильною ношею для українського бізнесу.

Reuters з посиланням на українського високопосадовця повідомляв, що Україна в рамках переговорів про вступ до ЄС готова відмовитися від частини щедрих аграрних субсидій в обмін на пом’якшення вимог “Європейського зеленого курсу”.

Обговорення “зеленого курсу” України дедалі частіше з’являється на порядку денному. Організація Green Deal Ukraine розробила покроковий путівник “зеленого” відновлення України і представила його президенту Володимиру Зеленському. ЕП ознайомилася із звітом. Втілити його в країні, де питання екології в переліку пріоритетів завжди було одним з останніх, – завдання із зірочкою.

Українсько-польсько-німецький аналітичний центр з офісом у Берліні Green Deal Ukraine презентував проєкт “зеленого” відновлення України. Мета – підготувати дороговказ для робочої групи з питань екологічних наслідків великої війни.

Аналітики центру вважають, що вступ до ЄС – єдиний надійний шлях України до безпеки та процвітання. Доступ до єдиного ринку та підвищення конкурентоспроможності на ньому вимагають глибокої трансформації економіки.

Інвестиції не повинні спрямовуватися на зміцнення довоєнної економічної моделі, яка характеризувалася низькою енергоефективністю, високим рівнем викидів парникових газів та виснаженням природного капіталу.

Промисловість

Дослідники очікують, що орієнтація України на ЄС як на основний експортний ринок для промислової продукції буде посилюватися. Конкурентоспроможність вимагатиме заходів, які покращать “екологічний слід” промислового виробництва.

Хоча підвищення конкурентоспроможності вітчизняної промисловості на єдиному європейському ринку потребуватиме часу, сприятливе середовище має бути розроблене вже зараз. Один з кроків – імплементація директиви “Про промислові викиди”. Вона передбачає, що промислові об’єкти отримують екологічні дозволи лише за умови роботи з найкращими доступними технологіями.

Ціноутворення на викиди вуглецю є центральним елементом декарбонізації промисловості в “Європейському зеленому курсі”. Запровадження вуглецевих квот ЄС для українських компаній призведе до того, що багато з них припинять роботу, бо не матимуть достатнього капіталу для інвестицій в декарбонізацію.

Щоб забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної промисловості, експерти закликають поступово вирівнювати ціни на вуглецеві квоти в Україні з цінами в ЄС. Для подолання політичних обмежень міжнародним партнерам пропонується співвіднести доходи України від продажу квот на викиди з грантами або позиками, які використовуються для підтримки інвестицій у перехідний період.

Сільське господарство

Останнім часом фермери в ЄС протестують проти правил “Європейського зеленого курсу” щодо захисту тварин та використання пестицидів, а також проти необхідності залишати 4% сільськогосподарських земель перелогами.

В Green Deal Ukraine відзначають, що “зелене” відновлення агросектору України повинно містити безпечне використання агрохімікатів, створення більшої кількості поглиначів вуглецю та розширення сталого виробництва біоенергії.

Шкідливі пестициди, які вже заборонені в Євросоюзі, ще використовуються в Україні. Їх поступове виведення з обігу необхідне для збереження доступу до ринку ЄС. У зв’язку з цим пропонується оцінити агрохімічний стан сільськогосподарських земель, включаючи вплив військових забруднень.

В Україні вже існують програми підтримки фермерів, спрямовані на підвищення ефективності використання агрохімікатів. Їх можна масштабувати і зробити доступнішими для менших господарств. Висадка дерев та чагарників, осушення торфовищ може збільшити поглинання вуглецю. Занадто забруднені території можуть бути рекультивовані як захисні зони для біорізноманіття.

Фермери могли б заробляти “кредити” на основі свого портфеля технологій поглинання вуглецю, а потім продавати їх на національному або європейському ринках. Хоча впроваджувати заходи із зберігання вуглецю буде складно, інституційний прогрес в поєднанні з величезним потенціалом України як поглинача вуглецю може позиціонувати державу як світового лідера у цій сфері.

Автори програми переконані, що аграрний потенціал і короткий транспортний шлях до ЄС зроблять з України основного постачальника сталої біоенергії.

Для цього необхідно подолати кілька регуляторних бар’єрів, зокрема вилучити біометан з-під заборони на експорт природного газу та внести зміни до законодавства для розмежування митних процедур для біометану та природного газу в газоподібному стані від зрідженого природного газу.

Будівництво

Житловий сектор є другим за величиною споживачем енергії в Україні з часткою 28%. Ця ж галузь – найбільш неефективний користувач тепла. До того ж потреби в опаленні можуть зрости, оскільки житлова площа на душу населення, як очікується, наблизиться до центральноєвропейського рівня.

Підвищення енергоефективності ускладнюють три проблеми: субсидовані ціни на енергоносії не створюють стимулів для модернізації, високі фінансові витрати ускладнюють обслуговування боргів, а неоднорідність мешканців багатоквартирних будинків ускладнює координацію заходів з модернізації.

Ці виклики допоможе вирішити “зелене” відновлення будівельного фонду, включаючи розумні стандарти енергоефективності й будматеріалів, використання квартир як інвестиційної застави для фінансування їх модернізації, належне місцеве планування теплопостачання та механізм зовнішнього аудиту.

У Green Deal Ukraine рекомендують визначити єдині стандарти для нового будівництва та реконструкції житлових і нежитлових будівель, охоплюючи весь ланцюжок створення вартості в будівельній галузі. Це включає енергетичні й технічні стандарти, екологічні вимоги до виробництва, транспортування, переробки та утилізації будівельних матеріалів і виробів.

Підвищення тарифів на енергоносії має вирішальне значення для заохочення комплексної модернізації будівель, але без додаткових заходів це буде екзистенційним викликом для їх мешканців. Значна частина з них не зможе ані сплачувати тарифи на енергоносії, ані фінансувати заходи з енергоефективності.

Використання частини доходів від підвищення тарифів на енергоносії та донорська підтримка для співфінансування контрактів на модернізацію може зробити цю пропозицію реалістичною.

Декарбонізація житла вимагає декарбонізації теплопостачання. У довгостроковій перспективі більша частина опалення базуватиметься на використанні електроенергії. Вибір оптимального рішення буде визначатися регіональною доступністю тепла з навколишнього середовища та структурою будівель у регіоні.

Плани теплопостачання не повинні передбачати демонтажу тепломереж, як це сталося в країнах Центральної та Східної Європи після 1990 року.

Енергетика

Для модернізації енергетичної системи та її безпеки розподіл електроенергії повинен відігравати значну роль у більш децентралізованій та низьковуглецевій системі. На допомогу прийдуть сонячні, вітрові та інші відновлювані джерела.

Залученню інвестицій у стійкі електроенергетичні системи сприятимуть реформування операторів систем розподілу, зниження ризиків інвестицій у відновлювану енергетику та професійний регулятор.

У майбутньому оператори систем розподілу можуть стати центральними гравцями між децентралізованим виробництвом, споживанням та ширшою системою. Вони володіють найкращою інформацією про стан локальних мереж.

Наразі українські оператори систем розподілу страждають від браку інвестицій у ремонт та відповідних високих втрат у мережах. Однак низка реформ може відносно швидко залучити важливі інвестиції та покращити управління.

Пряник донорського фінансування та батіг державного регулювання заохотили б деяких операторів, які мають капітал, до модернізації своїх систем, а інших – до передавання часток власності гравцям з кращим доступом до капіталу та знань.

Другий виклик полягає у відсутності стимулів і мандату для заохочення розвитку ефективної децентралізованої системи. Радикальною пропозицією було б дозволити інвесторам отримати часові концесії для окремих операторів. Натомість вони будуть зобов’язані надавати певні послуги, інвестуючи значні кошти в “розумні” рішення – об’єднання секторів та сучасне управління мережею.

Оскільки оператори розподільчих мереж є місцевими монополіями, регулятор повинен вимагати від них більшої прозорості щодо обліку і фізичного стану мереж.

Транспорт

Очікується, що економічне зростання та інтеграція з ЄС збільшать попит на вантажні перевезення. Мережа залізниці переважно використовується для транспортування великогабаритних сировинних товарів (сталь, зерно) до портів.

Без електрифікованої “євроколії” і цифрової залізничної системи значна частина попиту задовольнятиметься завдяки зростанню кількості вантажівок.

Вартість повного переходу на колії європейського стандарту висока. Виправданим буде поступовий перехід шляхом розвитку окремих ліній. Це полегшить військову логістику, забезпечить альтернативу точковим ремонтам і позбавить Росію можливості використовувати українську залізницю в разі майбутньої агресії.

Водночас експерти бачать доцільність у фінансуванні будівництва автодоріг. Зростає не лише попит на вантажні перевезення, а й на особистий транспорт.

Транспортний сектор країни споживає близько двох третин її потреб у нафті, а на його частку припадають 16% національних викидів. Попит на пасажирські і вантажні перевезення в Україні значно нижчий, ніж у ЄС, зазначають дослідники.

Як стримати ріст енергоспоживання та викидів на транспорті? Надати пріоритет вантажним залізничним перевезенням та електрифікувати транспорт.

У той час як планування та будівництво інфраструктури є відповідальністю держави, рішення про інвестиції в транспортні засоби ухвалюють приватні компанії та домогосподарства. Влада повинна посилати достовірні сигнали про політику держави у використанні викопного пального для транспорту.

Фінансова підтримка з боку Євросоюзу може стимулювати використання електричних альтернатив громадському транспорту та автомобілям. Крім того, це може покращити якість життя в містах завдяки зменшенню забруднення та шуму. Цей крок буде першим у трансформації транспортного сектору.

Управління

Чітка стратегія та відкрита комунікація українського уряду забезпечать політичний консенсус щодо напряму національного прогресу між політичними партіями та суспільством. Передбачувана, послідовна і добре реалізована політика має вирішальне значення для інвесторів у довгострокові активи та інфраструктуру.

Що допоможе покращити управління і зменшити ризики “зелених” інвестицій? На думку авторів програми – посилення внутрішньоурядової координації, контроль впровадження рішень і залученість громадянського суспільства. Уряд повинен брати участь в обміні досвідом з іншими кандидатами на вступ до Євросоюзу.

Джерело: Економічна правда

Джерело