Навіщо Москві було потрібно терміново «труїти Пасічника»

Нову порцію «бойових отруйних інформаційно-хімічних речовин» вкинув 19 лютого начальник російських військ РХБЗ Ігор Кирилов. За його словами, 9 серпня 2022 року херсонського «гауляйтера» Сальдо госпіталізували з ознаками отруєння, а 5 грудня 2023 року важке отруєння фенольними сполуками начебто пережив його луганський поплічник Пасічник. В обох випадках є нібито сліди СБУ.

НАСПРАВДІ, у цій історії цікава поява Пасічника. Якщо про «отруєння Сальдо» дійсно повідомляли у ЗМІ, то про «голову ЛНР» жодних відомостей до цього часу не надходило. Навіщо це було зроблено? Цілком вірогідно, щоб інформаційно «перебити» тему зі смертю Навального. Його, нагадаємо, ще у серпні 2020 року було отруєно «Новачком» та госпіталізовано у важкому стані. У лікарні Навального ввели в стан коми і потім ледве відкачали.

Застосування російської нервово-паралітичної речовини було підтверджено одразу п’ятьма сертифікованими лабораторіями Організації з заборони хімічної зброї. 

Зараз вбивство Навального у РФ намагаються забалакати тим, що «його смерть була вигідна виключно Заходу». Напевно саме тому тіло політв’язня російські спецслужби відмовляються віддавати його матері. Щось «хімічать»?

Нагадаємо, у листопаді 2006 року ексспівробітник російських спецслужб Литвиненко був отруєний полонієм-210 — рідкісною і дуже токсичною радіоактивною речовиною. За вердиктом ЄСПЛ нинішній депутат Держдуми РФ Луговий встановлений як безпосередній виконавець його отруєння. А в березні 2018 року в британському Солсбері була спроба вбивства «Новачком» колишнього співробітника російської військової розвідки Сергія Скрипаля та його дочки Юлії. 

Тобто репутація отруйника у путінської Росії загальновизнана. І новина про шлункові розлади Пасічника (яка з’явилася чомусь тільки зараз) виглядає недолугою спробою забалакати власний злочин.

Цифри «втоми від Києва» з США та Франції

Як російська пропаганда конструює наратив «Втома Заходу від України», відомо давно. Успіхів у його просуванні небагато. На Мюнхенській безпековій конференції Почесний спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі заявила: «Ми не відчуваємо жодної втоми, і мій досвід показує, що у нас немає права втомлюватися». І жодної втоми від війни в України НАСПРАВДІ немає.

Згідно з нещодавнім опитуванням від Pew Research Center, для 59% американців дійсно важливо, що відбувається в Україні та Росії. А 74% вважають, що поточний конфлікт важливий з погляду інтересів країни.

Щодо європейців, то крім німців, які неодноразово підтверджували свою підтримку українців, то й більшість французів бажають зберегти або збільшити допомогу, яку офіційний Париж надає Києву в його протистоянні з Москвою. Про це свідчить опитування Ipsos на замовлення тижневика La Tribune de Dimanche.

За продовження гуманітарної допомоги Україні у колишніх обсягах виступають 44% опитаних французів, за її збільшення ще 32%. За продовження постачання зброї – 41%, збільшення – 21%, проти – 38%.

46% французів підтримують продовження прийому українських біженців на нинішньому рівні, а 19% – за те, щоб приймати ще більше біженців. Згідно з цим дослідженням, 70% французів також підтримують санкції проти Росії.

Українці зняли з рахунків 27 млрд грн, але зради немає

У січні зниження за банківськими вкладами в Україні у гривні склало 2,6% до грудня 2023 року, у валюті — мінус 2,4%. Про це йдеться у свіжому звіті НБУ.

Так, українці зняли з рахунків 27 млрд грн лише за січень. І це абсолютний рекорд з лютого 2022-го. Загальний обсяг депозитів українців скоротився на 27,4 млрд грн. Востаннє скорочення було у травні 2023 року, але зараз масштаб у 28 (!) разів більший. Ця фінансова новина нібито мала б свідчити про зневіру українців в спроможності фінансової системи країни.

НАСПРАВДІ, це маніпуляція – вважає фінансовий аналітик Групи ICU Михайло Демків. «Так, в січні обсяг коштів населення у банках знизився. Звучить не дуже алярмістськи? Це 27 млрд грн. Говоримо тут про зміну: буває як зростання, так і падіння депозитів. Для порівняння взято місяць, коли їхня кількість не змінилася – в травні минулого року скорочення склало 0.1%. І це «чудова» база порівняння. Хочеш, малюєш зраду, що темпи падіння зросли у 27 раз і незабаром нам всім гаплик. А хочеш, малюєш перемогу – в грудні в 50 раз більший приріст. Виходять дурниці й так не треба робити.

Чи можна говорити, що все гаразд, і це просто фактор сезонності? Частково правда, у грудні доходи українців традиційно є найбільшими, а в січні вже менші. Відповідно й залишки на банківських рахунках в січні часто зменшуються. У 2024-му це падіння було трохи більшим, можливо скромніші видатки бюджету, куди не поступила іноземна допомога у бажаних обсягах. Але чи достатньо підстав вважати, що це чітка тенденція? Поки немає підстав так говорити».

У податковому комітеті Верховної Ради також зазначають, що «жодної зради тут немає. По-перше, з початку війни депозити у гривні зросли на понад 70% або на 650 млрд. Банківська система є стійкою, дії НБУ як регулятора, ефективні, що трансформується у високий рівень довіри до банків. По-друге, скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року — це сезонне явище, пов’язане з піковими розрахунками в грудні. Зокрема, ця тенденція спостерігалася 9 із 10 останніх років».

Як РФ переслідує свої комерційні інтереси і що з цього виходить

І наостанок про «зернову угоду», з якої Москва вийшла 7 місяців тому. Це було прогнозовано, як і негайне відновлення Росією атак на українські порти.

У статті від 24 липня «Росія та Африка: обʼєднуючи зусилля для миру, прогресу та успішного майбутнього» Путін писав, що «зерновим коридором» збіжжя з України переважно йшло в багаті країни, а не в бідні: 70% – у країни з високими доходами та ЄС, а в Ефіопію, Судан, Сомалі, Ємен й Афганістан буцімто експортували «лише 3% від загального обсягу».

Голова МЗС України Дмитро Кулеба тоді закликав: «Припиніть грати в «голодні ігри» з людьми по всьому світу. Росія використовує голод для шантажу, переслідує свої комерційні інтереси».

НАСПРАВДІ, Росія сама підірвала свої комерційні інтереси. На останньому тендері Єгипет (постійний і головний покупець російської пшениці) відмовився від її закупівлі, зробивши вибір на користь продукції з України та Румунії. Як пояснив голова зернової спілки РФ Аркадій Злочевський, «наші пропозиції були по 245 доларів, а перемогли по 238. На це впливають мінімальні ціни продажу, які встановлюються чиновниками. Це заважає продажам і створює додаткові ризики».

А вони і в тому, що «після дуже високих цін, які ми своїми ж діями спровокували у 2022 році, світ підлаштувався, додалися посівні площі та інвестиції з пшениці, і це нам бумерангом повертається», – каже Злочевський.

Були великі сподівання і на Китай, який, за його словами, «також нарощує закупівлі зерна, але не в Росії. Він придбав 6 млн тонн зерна, причому весь обсяг – в України. А не купує Піднебесна жодного кілограма російської пшениці через те, що та не проходить суворі фітосанітарні вимоги КНР».

Окрема і цікава історія з вкраденими з ТОТ України олійними культурами. «Вся Ростовська область заполонена зараз соняшником із «нових територій», що продавлює ціни на переробних підприємствах ще нижче», — повідомляє голова зернової спілки РФ. — «В результаті ціни на соняшник у Росії падали до 20-21 тисячі рублів за тонну, що практично є собівартістю виключно самого виробництва». Як бачимо, вкрадене в Україні вже стає поперек горла росіянам.

Джерело