Невиліковно хвора дитина: дар чи прокляття?

Катехеза Іванни Андрейчук, лікаря анастезіолога, волонтерки і засновниці  фонду “Даймо надію”. Програма створена у співпраці Комісії Душпастирства Родин РКЦ. В ефірі радіо говоримо про невиліковно хворих дітей.

Невиліковно хвора дитина: дар чи прокляття?

“Народження невиліковно хворої дитини – це стрес для родини. Як мама, так і тато переживають великий психологічний тиск, але найбільше страждає батько. Часто чоловіки закриваються в собі, не бажаючи показати світу, що їхня родина має того, хто, на думку багатьох, є неповноцінним. Був випадок, коли батько почав сприймати хворобу сина тільки тоді, коли дитині виповнилося десять років. Батько після народження зачинив свою дитину з мамою в будинку, і протягом десяти років навіть жодного разу не фотографувався зі своїм сином. Допомогою для нього стало знайомство з сім’ями, які мають таких же дітей з різноманітними хворобами.”

Джерело