24.02.2022

3:45
Київ. Я годину як в себе вдома. Після довгої наради в Київській ОВА.
Телефонує керівник Нацполіції області: "Володимирович, почалося. Я в Дитятках, як ми і домовлялися. На кордоні бій".

У слухавці я чув вибухи.

4:00
Як начальник обласної військової адміністрації доповідаю по ситуації Андрію Єрмаку, Олексію Данілову. Постійна комунікація з прикордонними громадами.

4:30
Водій, який мав мене забрати в адміністрацію, потрапив під обстріл в Броварах.
За мною приїхав мій заступник.

6:00
Почався ранок найдовшого дня, що триває й досі. Довга доба з військовими, працівниками адміністрацій, з Урядом, Офісом, з волонтерами, з громадами, зі справжніми людьми, однією командою, однією родиною… Пліч-о-пліч заради єдиної мети – вибити ворога з української землі.

Тоді, беручи слухавку від очільника Нацполу, я розумів, що це той момент, який розділяє наше життя на “до”. Разом з тим ми довели, що життя українського народу, Української Держави є і буде й “після”.

Боротьба триває. Памʼятаймо кожного героя, хто загинув за наше майбутнє. За наше сьогодення.

На фото – ранок з вікна Київської ОВА 24.02.2022