🕯9:00 хвилина мовчання

74-річний Федір Сокол загинув 10 березня 2022 року у своєму домі, що у мікрорайоні Бобровиця на північній околиці Чернігова. Близько 10:00 прилетів снаряд і розірвався на подвір’ї між сараєм та верандою, де й перебував чоловік. Вибухом знесло стіну веранди, пошкодило дах. Федора посікло осколками. Він загинув на місці.
«Зранку я зібрав усі телефони, павербанки і поїхав велосипедом підзарядити їх у районній лікарні, що за кілька кілометрів від нас. Там був генератор. Тато залишився вдома один. Потім працівнику лікарні подзвонив брат – мій сусід, і повідомив, що мій батько загинув. Мене врятувало те, що був не вдома», – пригадав син Юрій.

Загиблого Федора забрали працівники ритуальної служби, хоча у ті дні через потужні обстріли вони рідко приїжджали на Бобровицю. Майже тиждень тіло пролежало у морзі.
18 березня 2022 року Федора поховали на старому цвинтарі у Ялівщині.
Федір Сокол народився на хуторі біля села Виблі на Чернігівщині. Згодом переїхав до Чернігова. Разом зі своєю сестрою перевезли будинок із села і зібрали його в мікрорайоні Бобровиця. Дім мав два входи: в одній частині жив Федір із дружиною та двома дітьми, в іншій – його сестра.
Федір працював водієм тролейбуса, потім вантажником на фабриці «Сіверянка». Згодом відкрив свій кабінет і до самої пенсії ремонтував взуття. Потім уже був вдома, багато працював по господарству.
Коли почалося повномасштабне вторгнення ворога, Юрій вивіз батьків до будинку своєї сестри, був ближче до виїзду з Чернігова. Дім розташовувався під горою і мав гарний підвал, тому родина вважала, що там безпечніше.
«Я ж сам поїхав додому збирати речі, аж раптом приїжджає племінник з моїм батьком і каже, що той хоче залишитися у себе вдома. Отак із ним зостався і я», – пояснює Юрій.
У Федора Сокола залишилися дружина, двоє дітей, онуки й інші рідні.