29 лютого російський диктатор в. путін звернувся зі щорічною програмною промовою до федеральних зборів росії. Звісно, що виступ готувався як передвиборчий, адже відбувся він за два тижні до президентських «виборів» 17 березня. Фактично програмна промова стала черговою пропагандистською акцією із закріплення путінських наративів всередині російського суспільства. Недарма вперше за всі 24 роки президентства путіна, звернення, яке він назвав «поглядом у майбутнє», транслювалося в російських кінотеатрах. Проте охочих насолодитися таким «захоплюючим» видовищем виявилося вкрай мало, тому на перегляд довелося зганяти бюджетників.

Як зауважує навіть російська аудиторія, цьогорічний виступ кремлівського керманича став найдовшим (понад дві години) і найбеззмістовнішим посланням за більш як двадцятирічний термін його правління росією. Глядачі в залі настільки занудьгували, що ледве стримувалися, аби не провалитися у глибокий сон, чим спонукали хвилю знущальних глузувань з боку користувачів соцмереж, які почали вибирати найбезглуздіший вираз обличчя серед присутніх.

Про що ж говорив путін на третьому році повномасштабного вторгнення в Україну?

По-перше, значну частину промови диктатор зосередив не на війні, а на детальному описі особливостей економічної політики та соціальних програм, які він нібито планує запустити. Такий тактичний психологічний прийом, на думку його політологів, повинен змістити фокус уваги спільноти від економічних та людських втрат через агресію на «вражаючі» перспективи майбутнього, обіцяючи списання регіонам заборгованості за бюджетними кредитами, виплати багатодітним сім’ям, інвестиції тощо. Проте така увага до соціальних питань зовсім не заспокоїла росіян, рідні та близькі яких загинули або були поранені на війні. Адже російська економіка остаточно перейшла на «військові рейки», витрати на оборону в 2024 році зросли до рекордних рівнів, усі галузі, не пов’язані з оборонкою, у занепаді. Ба більше, в допомозі багатодітним сім’ям та завданні до 2030 року збільшити народжуваність в рф російське суспільство побачило бажання кремлівської влади отримати побільше «гарматного м’яса», щоб воювати довго, і не лише проти України.

По-друге, у «військовому» блоці виступу путін продовжив озвучувати ті самі виправдання і максималістські цілі свого повномасштабного вторгнення в Україну, які він озвучував усі ці роки. Йдеться про давно відомі путінські наративи – «не ми розпочали цю війну», «праведна боротьба», «викорінення нацизму», «Захід із його колоніальними звичками», «жителі повсталого Донбасу», «русская весна». Тож, за посланням путіна стоїть головна його передвиборча обіцянка – продовження війни до повної капітуляції України та послаблення і розвал НАТО. Саме ці цілі путін, безумовно, вважає невід’ємною частиною «національних інтересів» росії, які закликав враховувати у гіпотетичному майбутньому діалозі зі США. У своїй подальшій промові президент рф продемонстрував свою явну впевненість у наступальних операціях в Україні, яка, ймовірно, базується на захопленні росією Авдіївки та на тривалих дебатах у США щодо військової допомоги Україні. Особливу увагу путін приділив бойовим спроможностям ударного гіперзвукового комплексу морського базування «Циркон». Утім, цю надсучасну гіперзвукову розробку, яку в росії презентували як «непереможну і невловиму новітню зброю», 7 лютого збили над Києвом українські засоби ППО.

По-третє, кремлівський диктатор вчергове прямо заявив про готовність застосувати ядерну зброю, яка, за його словами, від лютого 2022 року перебуває «у стані повної бойової готовності». Більшість росіян можуть не погодитись з таким твердженням на тлі «позаштатних ситуацій» на підприємствах ядерних сил рф. Ідеться про останню «надзвичайну ситуацію» 7 лютого з пожежею на Воткінському машинобудівному заводі, ключовому підприємстві ядерних сил в рф, де виробляють міжконтинентальні балістичні ракети з ядерним пальним і компонентами, зокрема «Іскандери» й «Тополь-М».

Насправді ядерні погрози – це черговий меседж Заходу, зокрема президенту Франції Е. Макрону після його сміливої заяви про можливість відправки західних військових до України. Коментуючи заяву Макрона, путін пригрозив «трагічними наслідками» державам, які наважаться направити до України «натовські військові контингенти», маючи на увазі саме готовність до застосування стратегічних ядерних сил. «Країни Заходу повинні усвідомити, що ми також маємо зброю, яка може вражати цілі на їхній території. Все це дійсно загрожує конфліктом із застосуванням ядерної зброї та знищенням цивілізації», – заявив путін.  

По-четверте, очільник кремля у своєму виступі проігнорував рішення «з’їзду депутатів усіх рівнів» у Придністров’ї звернутися до ради федерації та державної думи росії з проханням про «захист» регіону нібито через «тиск Молдови». Проте, за оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW), така відсутність відповіді не свідчить про відмову від підтримки сепаратистського молдовського регіону, а тільки про відпрацювання кремлем кількох можливих варіантів дій.

Отже, незважаючи на очікування росіян, у найдраматичніший етап сучасної російської історії чогось нового ні вони, ні світ так і не почули. путін невдало спробував пом’якшити внутрішнє занепокоєння в країні щодо наслідків його війни проти України та переконати звичайних росіян, що його наступний термін на посаді президента буде визначений військовим «успіхом» росії в Україні, зростанням економіки та соціального добробуту росіян. Однак путіну так і не вдалося змінити загальне переконання, що саме він розпочав війну проти України та продовжує нести нестабільність усьому світу.

Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Для чого путіну інтерв’ю західному журналісту? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/dlya-chogo-putinu-intervyu-zahidnomu-zhurnalistu/

Джерело