Щорічно суттєвої шкоди сільському господарству району завдають мишоподібні гризуни, збереження природного запасу яких спостерігається в місцях резервації: на багаторічних травах, сінокосах, пасовищах, перелогах, інших землях з підвищеною вологістю. Існуючі погодно-кліматичні умови (аномально теплі температурні показники, дощі різної інтенсивності, тумани) є задовільними для розвитку, розселення і шкідливості мишоподібних гризунів у посівах озимих зернових та ріпаку, на площах під багаторічними травами. Тому для проведення ефективного і своєчасного захисту полів необхідно проводити систематичні обстеження, визначати ступінь заселення угідь та чисельність колоній мишоподібних гризунів. Таким чином вдасться зберегти посіви та урожай сільськогосподарських культур. Цьогорічна  зима  у  Львівській  області  тепла  та малосніжна, тому в цей період миші в сільгоспугіддях продовжують розмножуватися та активно живитися. Навіть під снігом вони можуть харчуватися сходами озимих зернових. З настанням холодного періоду гризуни шукають теплих та затишних місць зимівлі, облюбовуючи людські будівлі, овочесховища та скирти соломи й сіна, де впродовж осінньо-зимового періоду можуть інтенсивно розмножуватись. Значна частина їх залишається на полі, продовжуюючи харчуватися узимку під снігом сходами озимих зернових. З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, необхідно постійно проводити обстеження з метою визначення початку заселення посівів та контролю розвитку шкідників. Мишоподібні  шкідники  не  лише  завдають  значних  збитків

сільськогосподарському виробництву, але й переносять багато хвороб, які є небезпечними для людей та свійських тварин – лептоспіроз, псевдотуберкульоз, туляремія та ін.

Розмноження мишей та полівок може обмежуватися природними чинниками. Так, ранні морози за відсутності снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють загибель гризунів. Зниженню їх кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Певну роль у цьому відіграють також хижі та всеїдні птахи й ссавці. Та попри все це, щільність та шкодочинність мишей і полівок на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими, і тому треба завжди планувати проведення захисних заходів. Заходи  з  контролю  щільності  популяцій  мишоподібних   гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та інших приміщень, насамперед, забезпечують непроникність у них гризунів і дотримуються належного санітарного стану.  Якщо  гризуни   з’явились,  необхідно  вдатись  до  винищувальних заходів захисту. На невеликих полях, у фермерських господарствах та у приміщеннях їх можна відловлювати механічно, застосовуюючи пастки різних модифікацій. В якості принади застосовують змочені олією шматки хліба та моркви. Встановлюють пастки біля нір та на стежках, якими пересуваються миші й полівки. Час від часу пастки треба обливати окропом, ретельно провітрювати і змащувати рослинною олією. Інакше гризуни до неї звикнуть і не підуть на принаду. Якщо використання механічного методу буде недоцільно або неможливо, то слід вдатись до хімічного. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі необхідно застосовувати один з родентицидів: Антимиша (2-3 пакетики на нору), Бродівіт, р. (виготовлення принади), Бромакем (20-30 гр/5 м² або 2-4 брикети на купі), Капкан-принада №1 (1,5-2,5 кг/га, 15 г в нірку), Крисолов (1-2 пакетики на нору), Мишолов, р. (виготовлення принади), Рат Кіллер Супер, ГП (5-10 кг/га), Смерть щурам №1 (1 пакетик на нору) та інші препарати, включені в «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Серед біологічних препаратів добре зарекомендував себе родентицид Бактороденцид (зерно, заражене бактеріями мишачого тифу – 2 г в нору), який виробляє Львівська обласна фітосанітарна лабораторія.

Ганна  Масинець Державний   фітосанітарний  інспектор ГУ  Держпродспоживслужби у Львівській  області                                                     

Джерело