Архиєрейську літургію цього урочистого дня очолював Василій Тучапець ЧСВВ, екзарх Харківський. Йому співслужили отці: Йоан Школик ЧСВВ, протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя; Веніамин Чернега ЧСВВ, провінційний вікарій, економ та настоятель монастиря Святого Онуфрія у Львові; Йосиф Кралька ЧСВВ, провінційний радник та ігумен Дрогобицького монастиря; Пантелеймон Трофімов ЧСВВ, ректор ВІФБС та ігумен Брюховицького монастиря; Єремія Рибаков ЧСВВ, ігумен Червоноградського монастиря; Анастасій Панькевич ЧСВВ, ігумен Луцького монастиря; Ігнатій Москалюк ЧСВВ, настоятель Херсонського монастиря; Роман Мельник ЧСВВ, соцій у Крехівському монастирі; Григорій Анастасин ЧСВВ з Івано-Франківська; Інокентій Меша ЧСВВ із Жовкви та Павло Долішний ЧСВВ зі Львова.

Владика Василій виголосив проповідь. У своєму врочистому слові він наголосив на знаковсті події зачаття Пресвятої Марії Її батьками. Вона полягає насамперед у тому, що Йоаким та Анна були неплідними. Вони страждали від цього, а також через приниження й зневагу людей, адже в тогочасному суспільстві бездітність уважали наслідком учинених гріхів і знаком боговідкинутості. Але Йоаким й Анна були праведними, у відсутності нащадків не було їхньої провини. Вони ненастанно молилися й вірили, не полишали надії навіть коли постаріли. І Господь подарував їм дочку — як благословення й нагороду за вірність. Імовірно, випробовуючи пару довгим очікуванням, Він хотів указати на Своїх обранців. Дитина літніх неплідних батьків відіграла ключову роль у справі спасіння людського роду. Їй судилося стати Матір’ю Сина Божого, що прийшов у світ, щоб звільнити людство від первородного та інших гріхів. Відповідно, і сама Марія з моменту зачаття була збережена від первородного гріха. Догму про це проголосив Папа Пій ІХ.

Свято Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії показує нам, що спільна молитва, скріплена вірністю Всевишньому, завжди успішна. Вірити в Бога потрібно попри труднощі та перешкоди, приниження чи кпини.

Отці василіяни з давніх-давен плекають побожність до Богородиці. Згадаймо святого Йосафата — натхненника й будівничого величезного відпустового монастиря в Жировицях, що в нинішній Білорусі. Згадаймо святкування 250-ліття коронування чудотворної ікони Пресвятої Богородиці в Почаївському монастирі, який стараннями отців василіян став найбільшим відпустовим центром. І, звісно ж, як не сказати про чудотворний образ Діви Марії у Червоноградському василіянському монастирі, через який Вона посилає втіху й нужденним.

У житті людині часто бракує сил для досягнення мети, а отже без віри й молитви, особливо до Богородиці, ніяк не обійтися. Тому нехай вона ніколи не припиняється. Батьки нехай моляться за дітей, а діти — за батьків; нехай підноситься спільна молитва за церкву й Україну та за всяке добро.

Після служби Божої владика Василій привітав зі святом отців василіян і сестер служебниць Непорочної Діви Марії того дня відзначали своє патрональне свято, а також усіх іменинниць.

Отець Єремія Рибаков, ігумен місцевого монастиря, зі свого боку виголосив подячне слово владиці, священникам і всім причетним до організації та проведення свята й наголосив, що чудотворна ікона Пресвятої Богородиці щодня відкрита та чекає на молільників. Діва Марія не раз захищала місто і людей від різних напастей, тому вірні повинні часто приходити до храму й молитися в різних намірах, а під час війни поготів — благати про мир в Україні. Наприкінці святкувань владика й священники відслужили молебень до Пресвятої Богородиці, явленої в Кристинопільській (Червоноградській) чудотворній іконі.

Джерело