Слава Ісусу Христу! Блаженніший Патріарше Святославе! 15 років тому, у празник Благовіщення Пресвятої Богородиці, Ваше священство увінчалося архиєрейством. У цей день Ви прийняли нове служіння, нові виклики та обов’язки. Враз з цим, Ви так само як і Марія, прорекли Господу своє «Так» і отримали ще більше дарів Господніх, щоб гідно звершувати усе, що Вам повірено.У місті Назарет, під час зустрічі з Ангелом Марія промовила: «Нехай зо мною станеться по твоєму Слову!» (Лк. 1.38). Тоді вона ще не знала, що Їй доведеться пережити, не знала про дорогу біженки, не знала про убогу Вифлеємську яскиню, не знала про Кану Галилейську. Марія не знала, що Її чекатиме на Голгофі, не знала, що дізнається про порожній Гріб, не знала, що Її іменем будуть названі міста і села, серед, яких наш багатостраждальний Маріуполь. Вона просто повірила і довірилась Божому Слову. Ця подія змінила усе людство і стала початком нової ери спасіння людини.

Ваше Блаженство! 15 років тому, в Соборі Святого Юра у Львові, Ви ще вповні не знали, яка перед Вами дорога. Ви просто так як Марія і під Її покровом довірились Богу. Ви прийняли непрості обов’язки та вирушили майже на край світу, в далеку Аргентину. Відтоді Ваше служіння стало немов би кораблем, який долаючи морські простори часто зустрічає на своїх горизонтах бурі та високі хвилі, які вдаряють у нього та стають на заваді його маршруту.

Бог довірив Вам очолити нашу Церкву в той час, коли було потрібно довершити будівництво Патріаршого Собору, освятити його, та наповнити живою парафією. У час ковіду цей собор та всі наші храми були відкриті для медиків, щоб у Церковному просторі лікувати людські життя. Цей собор та чисельні наші храми стали укриттями від ракет та бомб, які лютий російський агресор запустив по наших містах і селах. У той час, коли наші віряни гинуть на фронті захищаючи Україну, коли у неволі катують відданих синів та дочок України, коли діти нашої землі у підземеллях ховаються від куль та вибухів, Ви переймаєтесь кожною українською душею. З простягнутою рукою допомоги відвідуєте по окупації зранені парафії, зустрічаєтеся з нашими пораненими воїнами, як добрий батько громадите розсіяних у світі українських біженців та переймаєтесь долею кожної засмученої сім’ї, котра в останню дорогу проводжає українського Героя. У своїх посланнях з приводу повномасштабного вторгнення росії на територію нашої Батьківщини ви маєте слово до кожного, щоб вселити у наші серця проміння надії в перемогу та мирне майбутнє нашого народу.

Сьогодні враз з духовенством та вірянами Київської Архиєпархії, враз з усіма українцями в цілому світі, складаємо Богу подяку, що дарував нам Патріарха, який є справжнім батьком Церкви та народу!

Ваше Блаженство! Дякуємо Вам за ваше «Так». Дякуємо, що надихаєте нас у цей важкий час, дякуємо, що серед жахів війни вмієте вказати на чудо Божої присутності серед людей! Дякуємо за Ваш голос у світі, який сповіщає: «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!».

Сьогодні наші молитви по особливому підносяться до Господа, щоб дарував Вам і надалі сил плідно звершувати повірене Вам служіння. Нехай кожен день надихає Вас до нових звершень Божої волі для щоденних перемог над злом, до миру в Україні та Цілому світі! Нехай блага вість, через Ваше Патріарше служіння усім голосить: «Нічого бо немає неможливого в Бога». (Лк. 1.37)

+ Йосиф Мілян

Протосинкел Київської Архиєпархії

Джерело