Історична довідка “Яворівщина”

Чергова історія у постійній рубриці “Спадщина сторінками минулого” про дерев’яний храм, 1861 року, пам’ятку архітектури місцевого значення – Церкву Собору Пресвятої Богородиці у селі Рокитне. Село Рокитне, що належить до Івано-Франківської громади заховалось серед лісів і пагорбів Розточчя. Тут літописці фіксують активне релігійне життя вже у ХVII столітті. У 1678 році в селі був збудований храм Втечі Богородиці до Єгипту. А вже 1861 за сприяння дідича місцевого фільварку Едварда Копецького споруджено дерев’яну церкву Собору Пресвятої Богородиці. Через дев”ять років народні майстри виготовили чотириярусний іконостас аркової конструкції зі східчастою композицією рядів і широким просвітом у центрі. Ремонтні роботи проводились у 1884 та 1919 роках. Тоді, старанням о. Івана Адама замінено підвалини церкви, вистелено нову підлогу, гонтову покрівлю дахів замінено на бляшану. У 1970 – их роках розмальовані стіни в інтер’єрі церкви. Наступні ремонти проводились у 2001, 2005 роках, коли замінено підвалини бабинця, встановлена нова підлога, пофарбовано зовнішні стіни. У 2009 році проведено ремонт стін восьмерика та бані. На південний захід від церкви біля огорожі в другій половині ХIХ століття збудовано дзвіницю Церкви Собору Пресвятої Богородиці. 14 травня 2015 року дзвіницю включено до переліку щойно виявлених пам’яток архітектури. Ансамбль церкви та дзвіниці розташований у центрі села, на схилі, нижче рівня сільської вулиці. Вхід на територію ансамблю в огорожі від заходу. Церква розташована в північній частині подвір’я. На південний захід від неї при дорозі розташована дзвіниця. У глибині подвір’я – дерев’яна каплиця. Церква традиційно орієнтована. Ансамбль домінує у довкіллі. Сакральна будівля каркасної конструкції, тридільна, одноверха. Складається з квадратної нави, прямокутних бабинця й вівтаря з північною ризницею. Над навою зведений низький восьмерик, накритий шоломовою банею з маківкою.бабинець і вівтар накриті трисхилими дахами. Церкву оточує піддашшя на приставних кронштейнах. Дубові підвалини стін на кам’яному підмурівку. Каркасні стіни вертикально шальовані дошками з нащільниками, пофарбовані. Віконні прорізи прямокутні з фігурними наличниками, столярка дрібного квадратного членування. Двері головного входу до бабинця дерев’яні двостулкові, на кованих завісах, пофарбовані, зовні оббиті бляхою. Стіни в інтер’єрі з дерев’яних брусів, розфарбовані. Орнаментальний та сюжетний стінопис 1970 – их років. Перекриття бабинця й вітаря плоскі, над навою – відкритий верх. Хори влаштовані в наві. Територія оточена металевою сіткою. Схил від подвір’я облицьований плиткою. В огорожі від вулиці – ковані ворота, від воріт ведуть бетонні сходи, подвір’я навколо церкви вимощене кольоровою плиткою, на подвір’ї ліворуч від церкви – чотири могили священиків, кам’яний хрест 1932 року, на південний захід від церкви розташована дзвіниця, металевий фігурний хрест на кам’яному постаменті, високий дерев’яний хрест, у глибині подвір’я – дерев’яна каплиця, збудована в 40 –их роках ХХ ст. Дерев’яна будівля каркасної конструкції на дубових підвалинах. Стіни дерев’яні, шальовані дошками, пофарбовані. Перекриття – дерев’яні склепіння. Покрівля бляшана. Ансамбль церкви з дзвіницею має високу мистецьку й архітектурну цінність як кращий зразок народної сакральної архітектури галицької школи. Церква – одна нечислених збережених будівель каркасної конструктивної системи. Відповідає всім критеріям пам’ятки архітектури місцевого значення.

Джерело: Драган М. Українські деревляні церкви. Ч. 1. – Львів, 1937. – С. 22.

Джерело: Кураш Р.,Слободян В.,Чорновол І. Каталог пам’яток історії та культури Яворівського району Львівської обл..// Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 2003. – С. 578.

Джерело: Володимир Дацко «Молитвениці наших предків.Львів:Логос,2018.

Джерело