У перший понеділок місяця, 1 квітня 2024 року, в Архикатедральному соборі святого Юра відбувся молитовний вечір для медиків за участі єпископа-помічника Львівської архиєпархії владики Володимира Груци. Архиєрею співслужили: о. Ростислав Будзан, відповідальний за захід та о. Олександр Руденко – медичний капелан дитячої лікарні святого Миколая. У молитві взяли участь працівники цього медичного закладу.

Вечір розпочався Літургією Передосвяченних Дарів, під час якої була можливість приступити до сповіді.

Опісля до лікарів з духовним словом звернувся владика Володимир, в якому розповів притчу про те, як люди творять собі проблеми у своїй голові.

“Ми як люди, зокрема медики, ставимо багато питань і шукаємо відповіді. Не на всі питання є відповіді. Чи ми відповідальні за цілий світ чи за пів світу? Як думаєте? По-різному можна відповісти. Найперше ми відповідальні за себе і співвідповідальні за те, що робиться довкола нас. Чи ми можемо щось змінити? Відповідь допоможе знайти розповідь, яка вчить як собі не створювати проблем”, – зазначив архиєрей.

Відтак владика Володимир переказав притчу: “Отрута в твоїй голові – мудра китайська приказка говорить, як не створювати собі проблем“.

У стародавньому Китаї дівчина, яка виходила заміж, повинна була жити у домі свого чоловіка, і слугувати йому і його матері.
Так сталося, що одна дівчина після весілля мала постійно вислуховувати несправедливі докори своєї свекрухи. Одного разу її охопив відчай, і вона вирішила позбавитися від неї. Дівчина вирушила до торговця травами, який був другом її батька. Вона поскаржилася йому:
– Я більше не можу жити зі своєю свекрухою. Вона зводить мене з розуму. Не могли б ви мені допомогти? Я добре заплачу.
– Що я можу для тебе зробити? – запитав травник.
– Продайте мені отруту. Я отрую свекруху і всі мої проблеми зникнуть, – відповідала вона.
Після довгих роздумів, травник сказав:
– Добре, я допоможу тобі. Але ти повинна зрозуміти дві речі. По-перше, ти не можеш отруїти свекруху відразу, тому що люди здогадаються про те, що сталося. Я дам тобі трави, які будуть поступово вбивати її, і ніхто не зрозуміє, що її отруїли.
По-друге, щоб остаточно уникнути будь-яких підозр, ти повинна приборкати свій гнів, навчитися поважати, любити, слухати і бути терплячою. Тоді ніхто не стане підозрювати тебе, коли вона помре.
Дівчина погодилася на все, взяла трави і стала потроху додавати їх в їжу свекрухи. Крім того, вона намагалася контролювати себе, прислухатися до свекрухи і поважати її. Коли та побачила, як змінилося до неї ставлення невістки, вона всім серцем полюбила дівчину.
Вона розповідала всім, що її невістка найкраща, така, про яку можна тільки мріяти. Через півроку, відносини між ними стали близькими, як між кровними матір’ю та донькою. І ось одного разу дівчина прийшла до травника і почала благати:
– Заради Бога, будь ласка, врятуйте мою свекруху від отрути, яку я їй давала. Я не хочу вбивати її. Вона стала самою чудовою свекрухою, і я люблю її.
Травник посміхнувся і відповів:
– Не хвилюйся, я не давав тобі ніякої отрути. Це були звичайні спеції. Отрута була тільки в твоїй голові, і ти сама позбавилася від неї.
Ми це те, що ми думаємо. Пам’ятайте про це!
Також він звернув увагу на вагу слова, яким можна зцілити людину, а також вбити.

“Як промовити людині її діагноз? Чи зі словами підтримки чи ще більше її морально задавити. Ніби це саме. Питання як це подати. Важливо довіряти. Бо якщо пацієнт не довіряє, т оне має сенсу вся ця терапія. . Це питання віри і довіри людини. Подаруймо собі найкраще – мить тиші. Нехай зупиниться наш поспіх життя. Проаналізуймо щоє в нашій голові і в нашому серці. Більшість наших проблем є накручені чи навіяні. Коли ми цього позбавляємося, то по-іншому дивимося на світ”, – сказав єпископ-помічник.

Далі лікарі мали час на роздуми в тиші під супровід Ісусової молитви.

Завершився молитовний вечір Молебнем до святого Герарда та помазанням єлеєм.

Джерело