Провінція Найсвятішого Спасителя найбільша у Василіянському чині, налічує майже 300 ченців, які проживають і служать у тридцятьох монастирях та резиденціях: 29 із них в Україні та один — у Литві. Капітула — це збори повноважних делегатів, до яких належать члени провінційної управи, ігумени монастирів, ректор семінарії, магістр новіціяту та обрані делегати; її звичайно скликають раз на чотири роки, щоб розглянути звіти про діяльність за чотирирічний період, обрати протоігумена, його радників та делегатів на Генеральну капітулу, а також визначити плани на наступну каденцію. Цьогоріч у капітулі беруть участь 53 делегати.

Божественну літургію очолив о. Йоан Школик ЧСВВ, протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя. У проповіді він наголосив на символічності дати зібрання: відразу по вшануванню 400-х роковин мучеництва святого Йосафата та водночас з ювілейним роком народження Йосифа Велямина Рутського — великих реформаторів Василіянського чернечого чину; після Стрітення Господнього, адже по суті капітула — це зустріч. Плоди її залежать від особистої зустрічі з Богом. Тільки у світлі Господньої любові, благодаті ми можемо досвідчити Божий супровід і сказати, що Він поруч. Подивитися на цю капітулу очима живої віри й цілком віддатися Всевишньому — нелегкий і, можливо, болючий крок, але тільки він допоможе віднайти глибокий мир у серці.

З другого боку, ця подія означає зустріч із самими собою, самозастанову з метою пізнати власні прагнення, обмеження й побачити перспективу життя — власного та спільноти.

На третьому рівні це зустріч з ближніми. Ми, як каже апостол Павло, маємо «скарб у глиняних посудинах», тобто превеликі Божі дари, слабко захищені від зовнішніх чинників. Провінційна капітула — одна з форм синодального шляху, спільного руху, і тут украй важливо зважати на умови життя людини, щоб могти побачити та відзначити заслуги кожного ченця й свідчити про Божий уплив на особистість. Під час цієї капітули ні на хвилину не можемо забувати про наших захисників, полеглих і поранених, а передовсім тих, які зараз ризикують власним життям, щоб ми могли зустрічатися й працювати.

Перший день зібрання був присвячений духовній віднові, яку провів о. Віктор Квасній ЧСВВ. У своїх настановах він головну увагу надав Божій дії в житті Христових учнів, які, з одного боку, покликані діяти в розумінні цілковитої відповідальності, а з іншого — пам’ятати, що ці дії незбагненно спрямовує Господь. Наука стосувалася богословських основ виборів, оцінки праці та погляду на майбутнє чернецтва та церкви в Україні.

14 лютого 2024 року відбулися вибори протоігумена провінції. У результаті голосування більшість голосів отримав о. Йосиф Кралька ЧСВВ, дотеперішній провінційний радник та ігумен Дрогобицького монастиря Святих апостолів Петра й Павла. Цього ж дня обрали чотирьох провінційних радників, ними стали: о. Віктор Квасній ЧСВВ (його також призначено провінційним вікарієм), о. Веніамин Чернега ЧСВВ, о. Роман Мельник ЧСВВ та о. Роман Шуп’яний ЧСВВ. Провінційні радники, очолювані протоігуменом, утворюють провінційну раду, яка має широкі повноваження в управлінні провінцією, ухваленні рішень та покликана допомагати врівноважувати владу в чернечій спільноті отців василіян. Протоархимандрит за згодою своєї ради затвердив результати виборів.

Бажаємо отцеві протоігумену та провінційним радникам щедрої Божої благодаті для служіння на добро церкви та українського народу.

Джерело