Поезія

На Голгофу

Голгофа, хрест,
Страшні, криваві сни…
Товпа реве:
«Розпни! Розпни! Розпни!»

І розп’яли…
На голові вінок,
По краплі кров
Спливає у струмок.

Товпа реве:
«Коли ти Бог єси,
То злізь з хреста
І сам себе спаси!

Якщо не Бог,
А лиш юдейський цар,
То військами
На ворогів удар!

А ти мовчиш,
Здригаєшся, мов трус,-
Га! Ти не Бог,
Лиш назарей, Ісус!»

* * *

Голгофа, хрест,
Страшні, криваві сни…
Прости їм, Боже,
Бо сліпі вони…

Богдан ЛЕПКИЙ

Поезія

Голгофа

Це страшно, як людину розпинають,

Не йнявши віри їй, що Бог вона;

Плювками прибивають до хреста

Невинну душу, генієм пойняту.

А ще страшніше, як знімають ката

З охрестя справедливої ганьби,

Навколішки стоять довкруг мерця

І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне…

Одна Голгофа споконвік була:

Розбійник і Творець висіли поруч,

І в темряві не розрізняли їх.

Та ми повинні бачити при світлі,

Де вбитий Бог, а де всесвітній хам,

Що перед смертю розпинав народи.

Дмитро ПАВЛИЧКО

Поезія

Джерело