Поезія
На Голгофу
Голгофа, хрест,
Страшні, криваві сни…
Товпа реве:
«Розпни! Розпни! Розпни!»
І розп’яли…
На голові вінок,
По краплі кров
Спливає у струмок.
Товпа реве:
«Коли ти Бог єси,
То злізь з хреста
І сам себе спаси!
Якщо не Бог,
А лиш юдейський цар,
То військами
На ворогів удар!
А ти мовчиш,
Здригаєшся, мов трус,-
Га! Ти не Бог,
Лиш назарей, Ісус!»
* * *
Голгофа, хрест,
Страшні, криваві сни…
Прости їм, Боже,
Бо сліпі вони…
Богдан ЛЕПКИЙ
Голгофа
Це страшно, як людину розпинають,
Не йнявши віри їй, що Бог вона;
Плювками прибивають до хреста
Невинну душу, генієм пойняту.
А ще страшніше, як знімають ката
З охрестя справедливої ганьби,
Навколішки стоять довкруг мерця
І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне…
Одна Голгофа споконвік була:
Розбійник і Творець висіли поруч,
І в темряві не розрізняли їх.
Та ми повинні бачити при світлі,
Де вбитий Бог, а де всесвітній хам,
Що перед смертю розпинав народи.
Дмитро ПАВЛИЧКО