Напередодні відбулось позачергове засідання керівної групи Коаліції дронів, де Україна проінформувала партнерів про ситуацію на полі бою та нагальні потреби для відбиття атак ворога. Як зазначила заступниця Міністра оборони України К. Черногоренко, наша держава потребує негайних інструментів для асиметричної відповіді російським атакам на цивільні об’єкти, особливо енергетичної інфраструктури. Міністр оборони Латвії А. Спрудс закликав учасників засідання долучитися до підтримки ініціативи, яка набирає обертів, і очікує на приєднання нових країн. 

Нагадаємо, що Коаліція дронів – це організація країн, які беруть участь у виробництві та передачі Україні безпілотних літальних апаратів з метою подальшого розвитку їх потенціалу в Україні для відбиття російської агресії. Коаліція офіційно стартувала 17 лютого 2024 року в межах роботи Контактної групи з питань оборони України, відомої як формат «Рамштайн». Співлідерами коаліції є Велика Британія та Латвія, також до Коаліції доєднались Данія, Естонія, Литва, Канада, Нідерланди, Німеччина та Швеція. Коаліція дронів діє за таким пріоритетними напрямами, як постачання готових дронів від країн-партнерів, створення спільних підприємств з їх виробництва, фінансова допомога держав у налагодженні власного виробництва українських дронів. До речі, Коаліція дронів – одна з восьми Коаліцій спроможностей, створених у форматі «Рамштайн» для досягнення технологічної переваги над нашим ворогом – Коаліції повітряних сил, Коаліції інтегрованої ППО та ПРО, Коаліції артилерії, Коаліції бронетанкової техніки та маневреності, Коаліції морських спроможностей, ІТ коаліції, Коаліції розмінування.

За результатами засідання були оприлюднені важливі рішення країн-учасників Коаліції в частині підвищення обороноздатності України:

•  Канада вже влітку розпочне передачу 450 багатоцільових безпілотних авіаційних комплексів SkyRanger.   

•  Нідерланди підтвердили наміри законтрактувати партію дронів Heidrun RQ-35 на €200 мільйонів у співпраці з Данією та Німеччиною.

•  Литва виділить €3 мільйони на виробництво FPV-дронів для України.

•  Німеччина передасть розвідувальні дрони VECTOR 211 (сума та обсяги контракту не вказані).

Водночас у 2024 році Україна зробила якісний ривок щодо використання безпілотників власного виробництва. Зрозуміло, що з причин безпеки ЗСУ не розкриває дані про характеристики та виробників українських пташок, щоб цим не скористався ворог. Втім, у російських та західних медіа говорять про далекобійний безпілотник «Лютий» – унікальний серед українських дронів аналогом «Шахед-136» з дальністю ураження до 1000 км, який уже став «головним болем» для росії через регулярні і влучні атаки військових об’єктів у глибині росії; безпілотник UJ-26 «Бобер», який влітку і восени минулого року декілька разів долітав до москви та, зокрема, пошкодив хмарочоси бізнес-центру «москва-сіті»; безпілотник UJ-22 Airborn (із заявленою дальністю до 800 км), який неодноразово застосовувався під час війни. Президенту України В. Зеленському представили нову модель баражуючого боєприпасу, який зможе завдавати удари по ворожих цілях на глибині понад 100 км.  БпЛА, назва якого все ще тримається у секреті, вже успішно використовується в зоні бойових дій і може наносити високоточні удари по об’єктах у тилу ворога на відстані понад 100 кілометрів.  

За прогнозами Bild, уже цього року Україна зможе застосовувати дрони з далекобійністю до 2000 км і більше, які заповнять дефіцит ракет середньої і великої дальності. За даними видання, до кінця року відразу 10 виробників поставлять ЗСУ дрони з далекобійністю до 2500 км (зокрема, безпілотник, створений на базі українського надлегкого літака Аеропракт A-22 «Летюча лисиця»), а київське КБ «Луч» розробило безпілотник «Сокіл-3000», який може пролетіти до 3300 км. За розрахунками німецького видання, нові українські безпілотники зможуть атакувати цілі у мурманській області, де розташовані близько 80 військових баз, у т.ч. і аеродром Оленья зі стратегічними бомбардувальниками, що обстрілюють Україну.

Отже, Коаліція дронів стала одним із найуспішніших проєктів в Україні з поставок готових морських, надводних і підводних дронів від виробників країн-партнерів, будівництва спільних підприємств та розвитку виробництва власних безпілотників. 

Слід зазначити, що в умовах обмеженого надходження західної допомоги безпілотні системи можуть бути нашою асиметричною відповіддю на кількісну перевагу агресора за багатьма видами озброєння. Безперечно, що достатня кількість БпЛА різного призначення зможе зберегти життя і здоров’я українських військовослужбовців і стати одним із факторів зниження ударного потенціалу російських військ та, як наслідок, – суттєвих змін на фронті. Недарма військово-політичне керівництво приділяє безпілотникам особливу увагу, а Президент своїм указом №51/2024 доручив КМ України із залученням Генерального штабу ЗСУ створити у складі українських Збройних Сил окремий військовий підрозділ – Сили безпілотних систем. Йдеться не лише про дрони наземного і повітряного базування, а й про роботизовані комплекси, які можуть виконувати задачі (роз)мінування і евакуації поранених, дистанційно керовані ударні платформи та інші розробки. На ці потреби Кабмін виділив у 2024 році майже 40 млрд грн, з яких 50% планується витрачати на виробництво дронів саме в Україні.

Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Чи готова росія до нового наступу на фронті? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-gotova-rosiya-do-novogo-nastupu-ne-fronti/

Джерело