Від 12 до 14 квітня у Павшино відбувався практичний пролайф семінар, організований Комісією у справах душпастирства сімей при єпископаті України та Мукачівською дієцезією. Про враження від зустрічі та подальші плани ми поспілкувались з очільником Комісії єпископом Радославом Змітровичем ОМІ, який увесь цей час перебував разом із учасниками.

Ваша Ексцеленціє, минулого вікенду Ви брали участь у семінарі на захист життя, що відбувся на Закарпатті. Які Ваші враження від цієї зустрічі?

Дуже красива і зворушлива зустріч.

Для деяких людей це, безумовно, було наче реколекції. Чому? Господь Ісус сказав, що якщо ми не станемо як діти, то не увійдемо в Царство Боже. Це слово також означає, що дитина має особливу здатність пробуджувати доброту, навіть, в дуже поганій і жорстокій людині. Ми торкалися життя дитини від моменту її зачаття. Це зворушило наші серця. Ми побачили, як чудово приймати життя, бути у відносинах любові з дитиною. Але ми також побачили, яку страшну рану завдає собі людина, коли відкидає і вбиває дитину. Ми також стали свідками того, що Бог є добрим, милосердним і всемогутнім, бо можна пробачити, можна загоїти рани, віднайти гідність і бути доброю матір’ю чи батьком.

У темряві, в болю, в смутку… після аборту не одна людина знайшла милосердного Бога і нове життя. 

Якщо не помиляюсь, такий всеукраїнський захід відбувся чи не вперше? Чи можемо говорити про створення всеукраїнської платформи на захист життя, яка вже буде координувати свої зусилля? Чи це все ж було більше ділення досвідом?

Щороку, як Комісія єпископату, ми організовуємо зустрічі, пов’язані з життям сім’ї та подружжя. Цього року темою був саме захист і підтримка життя. Чи буде плодом створення всеукраїнської платформи на захист життя, яка вже координуватиме всі зусилля? Мені здається, що ні. Скоріше, мова йшла і йде про спільну роботу. Є багато локальних ініціатив, ідей. Відбувається багато добрих справ, Господь Бог зворушує серця багатьох людей. Ця зустріч, на якій Мукачівська дієцезія особливо ділилася своїм досвідом у захисті життя, була набуттям духу, досвіду, контактів, знань… Ми дуже потребуємо таких зустрічей.

Статистика свідчить про важку демографічну ситуацію не лише через велику кількість абортів в Україні, а й через війну, яка далі триває. М’яко кажучи, ситуація невтішна. Як на цей виклик має реагувати Церква та християнська спільнота? 

Це правда, ми повільно, але послідовно прямуємо до смерті. Вся сучасна західна цивілізація прямує до смерті, тому що вона відкидає життя і Бога. Маємо приклад Франції, яка внесла до своєї конституції положення про вбивство людського життя. Очевидно, що не можна цього робити і думати, що настане мир. Буде смерть, самотність, агресія, конфлікти, війни….

Бог дає нам жити саме зараз, саме у цьому світі. З одного боку, ми переживаємо страшну російську фізичну агресію, а з іншого – нас атакує духовна, культурна цивілізація смерті. І ми маємо свою місію. Церква і кожен християнин має покликання жити у Христі і звіщати Христа Розп’ятого і Воскреслого! Це найголовніше. З життя у Христі народжується відвага жити по совісті, відвага приймати життя і дбати про нього: від зачаття, ба навіть, ще до зачаття, і до природної смерті. З життя у Христі народжується різноманітне служіння на користь життя: захищати його, змінювати антилюдські закони в державі, мати любов і терпіння до молоді, навчаючи її жити цнотливо і з пошаною до життя, допомагати лікарям і медичному персоналу, лікувати рани, завдані абортами, правильно використовувати засоби масової інформації… Маємо багато різних форм служіння на користь життя, але завжди на початку стоїть життя у Христі, і цей початок необхідний кожного дня.  

Розмовляла Аліна Петраускайте

Джерело: Римсько-Католицька Церква в Україні

Джерело