Цінність результатів будь-якої трудової діяльності не може бути вище цінності здоров’я та життя працівника. Наприклад, тема Всесвітнього дня охорони праці у 2020 році присвячена проблемі насильства і домагань на робочому місці, що є серйозною та постійною загрозою здоров’ю та безпеці працівників, а також продуктивності і репутації організації.

За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), щорічно відбувається понад 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які ведуть до відсутності на робочому місці протягом більше 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Кожен день в світі вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві близько 5000 осіб, в рік – від 2 до 2,3 мільйона осіб.

Для запобігання нещасним випадкам на виробництві існують цілі інженерні системи з техніки безпеки. З урахуванням специфіки того чи іншого робочого процесу розробляються відповідні інструкції, приписи, правила з техніки безпеки, вводиться систематичний інструктаж працівників і всього персоналу, вводиться в штат інженер по техніці безпеки, а якщо це не є можливим, то його функції бере на себе або дублює начальник підрозділу, зміни, майстер або бригадир. На жаль, це різко знижує якість контролю за дотриманням техніки безпеки. Але навіть це не може повністю запобігти так званому "людському фактору". Статистика чітко показує, що найбільш часті випадки травматизму на виробництві відбуваються саме, коли знижується увага працівника. Це як правило відбувається наприкінці робочого дня, в кінці робочого тижня, рідше перед обідньою перервою. На жаль, через недбальство виконавця робіт, правила техніки безпеки, часто пишуться ціною здоров’я та життя працівників.

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році.

Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.

У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.

В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня, , приділяючи особливу увагу актуальній темі, пов'язаній з безпекою та гігієною праці. Цього року тема буде зосереджена на вивченнівпливу зміни клімату на безпеку та гігієну праці.

ЗМІНА КЛІМАТУ ХВИЛЮЄ Й УКРАЇНУ

Зміна клімату, пов’язана з викидами в атмосферу СО2, давно турбує весь цивілізований світ. Через війну поки що, безумовно, це не є найкритичнішою проблемою для України. Але після нашої перемоги, як європейську державу, питання екології гостро хвилюватимуть і Україну. І ті бізнеси, які завчасно впровадять облік парникових газів (GHGProtocol), стануть беззаперечними лідерами у своїх галузях.

Із 1 січня 2021 р. діє Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», згідно з яким проводиться гармонізація законодавства України зі стандартами права ЄС, упроваджуються положення Директив 2003/87/ЄС і 2004/101/ЄС та виконуються вимоги Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди. Законом, зокрема, передбачено, що «кожна установка, що здійснює викиди чи може здійснювати викиди парникових газів, підпадає під моніторинг». Також зазначається, що «юридичні або фізичні особи – підприємці, які здійснюють експлуатацію власних чи орендованих установок, повинні будуть самостійно здійснювати моніторинг викидів».

Постановою КМУ від 23.09.2020 р. № 960 визначено процедури, методики розрахунку та вимоги щодо звітності, яка передбачена названим вище Законом.

Прийняття документа є одним з перших необхідних кроків для поліпшення правового регулювання у сфері моніторингу та звітності щодо викидів ПГ. Це має призвести до появи повноцінного ринку торгівлі квотами на викиди, що є нормальною практикою для країн – членів ЄС.

Як показує практика, на багатьох підприємствах України, діяльність яких пов’язана з викидами СО2 в атмосферу, повноваження з питань екології покладено на служби охорони праці підприємств. Саме тому за ініціативою та за підтримки Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH) журнал «Охорона праці» провів 15 грудня 2023 р. у режимі ZOOM вебінар «Введення у звітність про викиди СО2. Європейські практики – майбутнє України».

ЗАГРОЗА ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ ЕКОЛОГІЇ СВІТУ

Одним з основних явищ, яке істотно впливає на екологію, є парниковий ефект. Середня температура поверхні Землі нині приблизно на 1,1 °C вище, ніж наприкінці 1800-х років. Останнє десятиліття (2011–2020 рр.) було найтеплішим за історію спостережень, і кожне з останніх чотирьох десятиліть було теплішим, ніж будь-яке попереднє, починаючи з 1850 року. Парниковий ефект дає змогу жити на Землі. Але шкідливі викиди ПГ в атмосферу спричиняють швидке глобальне потепління, що є небезпечним для існування планети.

До основних ПГ в атмосфері Землі належать пара води (Н2О), вуглекислий газ (СО2), озон (О3), оксиди азоту, метан (CH4) та хлорофлуоровуглеводні. Найбільшу небезпеку (приблизно 85%) становлять викиди вуглецю (CO2), що утворюється під час спалювання викопного палива. Викиди CO2 значно посилюють парниковий ефект. Це призводить до підвищення рівня моря через танення полярного льоду і, як наслідок, до затоплення узбережжя, зміни клімату Землі, що спричиняє посуху в районах виробництва їжі, а також до екстремальних та руйнівних погодних явищ (сильних вітрів та повеней).

Шкідливі викиди руйнують озоновий шар, який захищає життя на Землі від УФ-випромінювання. Зокрема, поглинання озоном ультрафіолетового випромінювання запобігає раку шкіри. На сьогодні виснаження озонового шару найпомітніше над полярними регіонами, що призвело до утворення діри розміром з континент над Антарктидою.

Найвищу загрозу становлять озоноруйнівні сполуки, що містять хлор або бром. Ці стійкі сполуки, які використовують у різних видах діяльності людини, можуть зберігатися в атмосфері і, досягаючи більшої висоти, пошкоджують озоновий шар. Варто зазначити, що наявні в атмосфері молекули хлору впливатимуть на стратосферний озон ще щонайменше століття.

Наступною небезпекою для екології світу є глобальна сміттєва криза. Через постійне нарощування виробництва та споживання товарів відбувається катастрофічне засмічення поверхневих шарів землі, водойм та повітря, що призводить до негативних наслідків для здоров’я людей, тварин та інших живих організмів. Сміттєва криза зумовлює значні економічні втрати та соціальну напруженість у світі.

Також значних екологічних втрат завдають війни. Руйнування інфраструктури спричиняє викиди токсичних речовин та забруднення ґрунту, повітря та води. Викиди забруднювальних речовин унаслідок вибухів, пожеж, використання військової техніки, обстрілів згубно впливають на клімат. Знищення природних місць масового проживання різних видів флори і фауни призводить до втрати їх біорізноманіття. Через руйнування водних інфраструктурних об’єктів і потрапляння до водних джерел хімічних та інших шкідливих речовин відбувається забруднення водних ресурсів.

Тільки за один рік з 24.02.2022 по 23.02.2023 викиди ПГ, що утворилися саме внаслідок повномасштабної війни, розпочатої росією проти України, становили 120 млн тонн СО2.

ГЛОБАЛЬНА ІНІЦІАТИВА ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ

Серед основних міжнародних нормативних актів, спрямованих на збереження довкілля, є Паризька кліматична угода, що укладена 2015 р. на термін до 2100 року і стосується всіх країн світу. Документ є історичною глобальною ініціативою, створеною для боротьби зі змінами клімату. Головною метою угоди є стримання зростання глобальної середньої температури значно нижче 2° С, а також намагання обмежити його до 1,5 °C.

Документ підтримує розвиток та впровадження новітніх технологій для зменшення викидів і створення стійких кліматичних систем, сприяє відкритому діалогу між усіма зацікавленими сторонами та взаємодії громадянського суспільства, бізнесу й наукових груп. У межах Паризької кліматичної угоди запроваджено SBTі (ScienceBasedTargetsinitiative) – ініціативу ­«Науково обґрунтовані цілі», що є одним із прийнятих інструментів у світі для встановлення науково обґрунтованих цілей щодо скорочення викидів ПГ.

SBTi встановлює партнерство між Проєктом розкриття вуглецю (CDP), Глобальним договором ООН, Інститутом світових ресурсів (WRI) і Всесвітнім фондом природи (WWF). Заклик SBTi до дії є одним із зобов’язань коаліції «Ми маємо на меті бізнес». Науково обґрунтовані цілі дають компаніям чітко визначений шлях до скорочення викидів відповідно до цілей Паризької угоди. На сьогодні вже понад 4 тис. компаній у всьому світі працюють з ініціативою SBTi.

ОБЛІК ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У всіх розвинених країнах світу нині здійснюють облік ПГ. Протокол парникових газів (GHG Protocol) – це загальноприйнятий стандарт обліку ПГ, опублікований Всесвітнім інститутом ресурсів (WRI) і Все­світньою діловою радою зі сталого розвитку (WBCSD). Протокол передбачає дотримання країнами світу відповідних стандартів (корпоративні стандартні вимоги та вказівки щодо обліку викидів ПГ на рівні компанії, керівництво щодо обліку викидів обсягу 2, стандартні вимоги та вказівки щодо обліку викидів обсягу 3, технічні вказівки – докладні вказівки щодо розрахунку викидів для категорій обсягу 3.

Джерело