Легендарний педагог, громадський, військово-політичний і державний діяч, засновник українського тіловиховання, подвижник сокільського руху та Пласту. Іван Миколайович Боберський (1873–1947) – спортсмен, журналіст, редактор, видавець, перекладач, меценат, фотограф, архівіст, мовознавець. Тривалий час проживав та працював в еміграції (США, Канада, Югославія – нині Словенія).

Колекція Івана Боберського – це унікальні, десятками років зібрані матеріали. Вони не полишають байдужими істориків, науковців, журналістів, архівістів, музейників, освітян, бібліотекарів, педагогів, громадських діячів.

Свою колекцію знаний українець почав збирати ще в Україні. У 1910 році на Художньо-промисловій виставці, яка відбулась в Одесі, експозицію Галицько-Українського відділу доповнювали два альбоми гімнастичних товариств “Сокіл” та “Січ”.  Надзвичайно цікаві світлини різних гімнастичних заходів та вправ й статистичні картограми були власністю професора Боберського.

Приїхавши до США й Канади, професор писав: “Отсим маю честь повідомити українську суспільність в Америці, що наміряю уладити ряд відчитів. З Европи привіз я плити до світляних образів (діапозитиви), які представляють боротьбу українського народу в Галичині і на Україні за державну самостійність. Се є війскові карти, що представляють, якими шляхами виступали наші війська, а якими ішли ворожі армії; знімки палаючих сіл і міст; світлини з боротьби о Львів; знімки Києва, Каменця, Станіславова і інших українських міст, пороблені з літаків; світлини виселенців, засланих, могил, трупів, повішених. Зазначу, що відчит є безстороннім описом важливих подій. Світляні образи, які становлять підставу до моїх відчитів, збирала “Артистична Горстка” під моїм проводом як референта “Писменничого Відділу” в “Центральній Управі У. С. С”, а опісля в галицькому “Військовому Секретаріаті”. Загалом, зібрано за час 1914-1919 понад 6500 світлин. З огляду на перепони в дорозі привіз я зі собою лише кількасот світлин. Відчит з представленнєм 150 світляних образів потриває дві години”.

Ось що писали українці Канади про зібрані та продемонстровані Боберським світлини, фото, карти: “Світляні образи були чимсь надзвичайним”; “Найважнішим і найціннішим, що привіз проф. Боберський з собою і показав тутешнім нашим українцям – це були фотографічні знімки з рідного краю. Образки знаменито показали боротьбу українців і нинішнє положення України. Бачило ся величаві українські церкви в їх окремім стилю, загальний вигляд Львова з визначнішими українськими будинками, деякі інші міста в Східній Галичині, мапи України і карти військових операцій та нинішнє знищення України”; “Бритійська публіка мала тут першу нагоду бачити виразні образи з України, український народ в його народнім одягу, села з солом’яними стріхами, форму їх церков, незвичайні могили, де сотки борців з минувших і нинішніх днів знайшли послідній супочинок”.

Таким чином, Іван Боберський, здійснюючи мандрівку за океан, передбачив, що у майбутньому зібраний ним матеріал відіграє величезну роль у збереженні історії та традицій України. Перебуваючи тривалий час у США та Канаді, він продовжив свою працю над формуванням цілої колекційної збірки.

У ґрунтовній біографічній праці та дисертації про Івана Боберського автор Андрій Сова пише: “Перед від’їздом у Югославію, у містечко Тржич, Іван Боберський подарував свою власну бібліотеку (2 727 книг українською та англійською мовами, 69 річників часописів), збірки малюнків і світлин (6 186 одиниць) та різних артефактів, які збирав, перебуваючи в Канаді, “Товариству опіки над українськими переселенцями ім. св. Рафаїла в Канаді”. Цей дар послужив основою для “Канадійської бібліотеки ім. Івана Боберського”. Бібліотека охоплювала такі відділи: книжковий, часописний, ілюстраційний, архівний і музейний. Знаком бібліотеки став бобер, який стинає дерево для будови загати. Ініціативи Івана Боберського зі збору різних документів, матеріалів, світлин, часописів, книжок, речових пам’яток тощо підхопили інші особи та інституції в Канаді.

Ще за життя Боберського називали Батьком українського тіловиховання, а водночас він був визнаним Батьком руху зі збирання та збереження пам’яток української історії.

Отже, коли у 1932 році він переїхав до Югославії, то свої зібрані матеріали залишив у “Товаристві опіки над українськими переселенцями ім. св. Рафаїла в Канаді”.

Про період перебування там унікальної колекції йдеться у праці “The St. Raphael’s Ukrainian immigrants welfare association of Canada collection” авторів Ярослава Івануса та Володимира Сенчука: “Товариство… заснувало Канадійську бібліотеку ім. Івана Боберського у домі Д.М. Ільчишина, секретаря товариства, для збереження документації своєї діяльності. Товариство скористало зі співпраці з Іваном Боберським, відомим громадським діячем в Україні й у Канаді. Він був агентом передової пароплавної фірми “Кунард” у Вінніпезі та канадським представником “Товариства опіки над українськими емігрантами” у Львові. “Товариство ім. св. Рафаїла” діяло приблизно до 1938 року. Від 1930-х років діяльність цього товариства поступово зменшувалася через те, що Канада обмежила імміграцію, а особливо тому, що у лютому 1932 року Боберського звільнено з праці у “Кунард”, і він повернувся до Европи. Від цього часу товариство затратило можливість відігравати значну роль у переселенні українців до Канади”.

Отже, по-перше, роль Івана Боберського у житті українців у Канаді була дуже помітною, бо навіть цілі товариства втрачали ефективність праці з його від’їздом. По-друге, виявляється товариство функціонувало до 1938 року. У такому разі нас цікавить подальша доля колекції Боберського.

З інформації Осередку української культури й освіти, яка була опублікована у “Вістях”, ми дізнаємось, що Осередок отримав унікальну збірку у 1949 році. Отож, “Товариство опіки над українськими переселенцями ім. св. Рафаїла в Канаді” проіснувало до 1938 року, а може й трохи довше. І саме у цьому Товаристві зберігали колекцію Боберського припускаємо до 1938 року. В Осередку вона з’являється у 1949 році! То ж де перебувала колекція  між 1938 і 1949 роками? Десять років хтось мав опікуватись, зберігати та доглядати за чисельними матеріалами, які зібрав Боберський в Україні та Канаді. Відповідей або ж припущень може бути достатньо: по-перше, у когось з опікунів бібліотеки Боберського з Товариства; по-друге, в іншому Товаристві; по-третє, у когось у приватній колекції. Цього, на жаль, поки що не знаємо.

Однак, відомо про долю колекції Боберського з 1949 року, коли вона потрапила до Осередку й понині є тут.

З 1949 року було здійснено дві (станом на 1983 рік) спроби упорядкувати та скаталогувати збірку. На жаль, під час цих спроб деякі дані про фотографії втрачено. До 1983 року колекція Івана Боберського була однією з центральних у фондах Осередку. Це підтверджено декількома фактами. Зокрема, у виданні до 10-річниці Осередку української культури й освіти (1944-1954) зазначено: “Архів має різні цінні документи, старовинні мапи (33), невикористані рукописи учених і письменників, більш як 60 конкурсових праць із життя під окупаціями Московії та Німеччини (1940-1945), матеріали О. Кошиця та ін. Зокрема тут міститься велика збірка матеріалів, що призначена для майбутнього музею в Харкові, неповна збірка канадіани І. Боберського, архіви Комітету Українців Канади. Усі ці матеріали (бібліотеки й музею) використовують науковці, наукові й громадські установи і зацікавлені особи Канади, Америки і Европи”. У статті, присвяченій 30-річній діяльності Осередку “Ukrainian Cultural and Educational Centre – “Oseredok”, автор Софія Качор розповідає: “Такі заклади, як Осередок, створюються задля збереження та розвитку духовних та матеріальних цінностей певної культури її спадщини. Осередок є важливим джерелом інформації про українську культуру, що охоплює такі сфери інтересів як історія, мистецтво, музика, література, мова та етнографія. Музей, бібліотека, картинна галерея, архів і Колекція рідкісних книг розроблена таким чином, щоб зацікавити всі покоління: молодь та старших віком. Документи, зібрані в архіві Осередку, складаються з такого цінного матеріалу, як чудова колекція карт Україна поч. 17 ст., фото, приватні архіви видатних українців, таких як Є. Коновалець, Л. Ділецький, О. Кошиць, І. Боберський, Український Канадський комітет (останні два містять багато матеріалів, що стосуються історії українців у Канаді). Цей розділ на даний момент реорганізується”.

З 1949 по 1983 роки колекцію Боберського декілька разів намагалися упорядкувати. І ось саме з 1983 року актив Осередку упродовж десятків років здійснив титанічну працю – систематизував та оцифрував всю збірку Івана Боберського.

“Вісті” Осередку у 1983 році повідомляли, що дві архівні колекції впорядковано. Приведу уривки статті: “Завдяки дотації в сумі $ 4,000 від Канадського інституту українських студій в Едмонтоні, Осередок української культури й освіти впорядкував цього літа два важливі архіви, які відносяться до історії українців у Канаді. Було багато прохань, щоби користуватися тими матеріалами, які до цієї пори були некласифіковані, тому осередок дуже вдячний Інституту за фінансування цього літнього проєкту. Перша колекція, яку впорядкували – архів проф. Івана Боберського (1873-1947)… Більшість документів і листування в архіві Боберського відноситься до його ролі, як представника ЗУНР у Північній Америці від 1920-1924. Решта архіву, це матеріали пов’язані із посадою І. Боберського у фірмі “Cunard Lines”.

Другий архів, який упорядкував Осередок – це архів “Товариства опіки над українськими переселенцями ім. св. Рафаїла в Канаді”.

Було виготовлено довідники до обох колекцій та зроблено заходи, щоби ці колекції зареєструвати у Union List of Manuscripts. Обидва архіви упорядкував Ярослав Іванус за вказівками та під наглядом Володимира Сенчука.

Ярослав Іванус поділився зі мною своїми спогадами про упорядкування збірки: “Я давно не думав про Івана Боберського – понад 40 років я закінчив той проект. Однак, вважаю, що він дуже цікава людина, яка допомогла багатьом людям іммігрувати до Канади (серед багатьох інших речей)”.

У “Вістях” Осередку про упорядкування колекції фотографій Івана Боберського писали: “Від початку травня до кінця серпня п’ять студентів, які були прийняті на працю в межах програми “Summer Canada”, працювали над класифікацією та ідентифікацією понад 6,000 фотографій із колекції Івана Боберського. Ці знімки дають наглядний перегляд історії українців Канади. У збірці є світлини визначних громадських діячів, звичайних людей, міст та подій. Колекція складається із кільках частин: фотографії, негативи, скляні негативи та поштівки… Під час літніх місяців студенти закінчили три фази проєкту і розпочали четверту. Решту фаз вони будуть поступово опрацьовувати разом із персоналом Осередку. Перші кроки праці полягали на тому, щоби зареєструвати на картках інформації, записані на конвертах, у яких зберігали фотографії. Ці світлини були вкладені у безкислотні конверти і тимчасове каталогове число зазначене до кожного конверта. Картки були хронологічно понумеровані й посортовані відповідно до категорій, щоби полегшити процес ідентифікації часу, місця, осіб і подій у кожній фотографії. Це вимагало підшукування ідентичних світлин і негативів та зідентифікованих фотографій із ідентичними їх дублікатами. У четвертій фазі проєкту студенти почали доповнювати первісні інформації подані І. Боберським… старалися зідентифікувати і записати точну назву”.

Щоб завершити упорядкування колекції, треба було виготовити каталогові картки до кожної фотографії українською та англійською мовами. Архів Осередку передбачав, що працю закінчать в другій половині 1984 року.

Слід назвати студентів, які працювали над упорядкуванням колекції Боберського: Ярослав Іванус, Лариса Продан, Стефа Дяків, Мирося Паучок, Вивіяна Осадчук, Катруся Столяр.

Результатом титанічної праці Осередку стало видання каталогу “The Iwan Boberskyj collection” у 1988 році.

На цьому актив Осередку не зупинився й далі продовжував розвивати колекцію Івана Боберського. Наприклад, у 2019 році відбулась виставка “Нескорені”, присвячена сторіччю боротьби за свободу Західноукраїнської Народної Республіки. Виставка ґрунтувалася саме на збірці Боберського. 2023 року завершився грандіозний проєкт з оцифрування легендарної колекції. Куратором цього проєкту Олеся Слобода розповіла: “Я перебуваю на посаді Куратора Колекцій з 2021 року, і власне я розробила та керувала проєктом оцифрування цих матеріалів. Кошти на цей великий проєкт ми отримали від Бібліотеки і Архіву Канади. Онлайн -каталог Осередку містить оцифровану колекцію фотографій Івана Боберського, приблизно п’ять тисяч світлин та шкляних негативів. Проєкт оцифровування колекції легендарного українця тривав півтора року (2022-2023). Опис колекції –  українською, англійською та французькою мовами”.

Ось так українці у всьому світі зберігають пам’ять про Україну!

  

Джерело