Писанка як символ весняного відродження природи, її воскресіння, оновлення й оживлення відома багатьом народам світу. Її історія сягає в далеке минуле. Принаймні в Україні вона відома з трипільських часів. Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в них знак Воскресіння й Вічного життя. Цей пасхальний атрибут став символом радости, всепрощення й великоднього вітання.

Про виникнення писанок існує багато легенд.

Гуцульська, приміром, розповідає про таке. Невдовзі після свого Воскресіння Ісус Христос переміг диявола й закував його дванадцятьма залізними ланцюгами в підземеллі під Голготою, за дванадцятьма залізними дверима, на кожних із яких повісив по дванадцять залізних замків. Але диявол ще має силу, день і ніч рветься на волю, один за одним розгризає ланцюги, руйнує двері й ламає замки. Ще мить – і вже остання перепона. Якщо диявол вирветься, то настане кінець світу. Але саме в цю мить у церквах дзвонять дзвони і люди вітаються словами: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!», дарують одне одному писанки. І враз усі перепони для нечистого поновлюються. Тож допоки люди будуть писати писанки, диявол сидітиме в підземеллі.

Легенда з Київщини розповідає, що коли Ісус Христос ходив зі своїм учнем-апостолом святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, у якому жили юдеї. Побачили ті Ісуса Христа й стали шпурляти в Нього камінням та грудками. І як тільки камінь торкався Ісусової одежі – робилася з того каменя писанка, а грудки землі ставали крашанками. Петро зібрав усе добро в торбу і вже в іншому селі став роздавати його людям. З того часу й повівся звичай дарувати одне одному на Великдень писанки та крашанки.

Подільська легенда переказує: коли Юда зрадив Ісуса Христа й повернувся додому, то мати вирішила почастувати його вареними яйцями, але водночас стала картати за ганебний вчинок. При цьому казала: «Ти продав свого Пана, а Він воскресне!». На це Юда засміявся й відповів: «Мій Пан тоді воскресне, як з цих варених яєць вилупляться курчатка». Та щойно він промовив насмішку, як справді з варених яєць вилупилися курчатка. Не випадково на деяких вітальних великодніх малюнках-образочках поряд із писанками, крашанками зображають ще й курчатко.

За галицькою легендою, писанки та крашанки – це дар добрим людям за те, що вони вмивали рани Ісуса Христа й першими беззастережно повірили в Його Воскресіння. У голодний рік на Великдень у них дивом з’явилися на обідньому столі пасхальні яйця.

Хай там як, але в народі вважають, що в кожній легенді є частка правди…

Підготував Тарас ЛЕХМАН

Джерело