Цей християнський привіт для кожного з нас, хто вірить у Воскресіння Христове, стає причиною радости й надії, бо через терпіння та смерть свого Єдинородного Сина Бог об’являє нам свою безмежну любов, роблячи те, чого людина не в змозі зробити своїми зусиллями, – перемагає смерть через страсті свого Сина, а нашого Спасителя. «Ти, смерте, більше не пануєш, бо Владика всіх знищив твою владу», – співаємо в стихирах Пасхи.

Воскресіння Христове усуває причину головного страху людини – перестати існувати й піти в небуття. Воскресіння Христове відкриває нам двері до життя вічного, а своїм життям та навчанням Господь Ісус вказує нам дорогу, яка веде до дверей Божого царства, відчинених для нас завдяки події Христового Воскресіння.

«Нехай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у Мене» (Ів. 14, 1), – звертається Христос до Своїх учнів, приготовляючи їх до Своїх страстей. «Не бійтесь, ви не самі, ви не забуті Богом, Я поруч у всіх ваших випробуваннях».

Воскресіння Христове супроводжується численними закликами «не бійтеся». Так промовляє ангел біля порожнього гробу (пор. Мт. 28,5, Мр. 16,6), і вже сам Ісус Христос звертається цими словами до жінок-мироносиць, які поспішають, щоб розповісти апостолам про порожній гріб та слова ангела (пор. Мт 28, 10). Цей заклик має на меті не лишень заспокоїти стривожених жінок – свідків Христового Воскресіння, а й надихнути їх відважно розповідати іншим про те, що самі бачили й чули, нести всім Добру Новину (Євангелія), аби принести в стривожені серця багатьох мир та спокій.

Об’являючись вперше після воскресіння Своїм учням, Христос звертається до них: «Чого стривожились?» (Лк. 24,38), вказуючи на відсутність причини для страху – вони не забуті Богом; усвідомлення постійної Божої присутности та Його опіки приносить у серце людини мир.

Ці слова запевнення, що Господь з нами у всі хвилини нашого життя: радости чи смутку, – особливо важливо нам чути сьогодні, у цей тривожний час, коли внаслідок злочинних воєн на очах цілого світу вмирають невинні люди. В особливий спосіб це торкається українського народу, який протистоїть злу, обороняючи своє право бути вільним, жити на своїй землі, розвиватись у єдності з іншими європейськими народами. Наслідками цього протистояння є численні смерті та каліцтва багатьох невинних жертв і тих, хто став на захист своїх дітей, дружин, батьків – свого народу. Тільки завдяки вірі у Воскресіння ми можемо зберігати надію в такий важкий час випробування, свідомі того, що наше життя має продовження у вічності з Богом через участь у Христовому Воскресінні.

Запевнення Христа про Його постійну присутність реалізується в житті людини не лише через надприродні дії – чуда, які може чинити тільки Бог, а й через чуда, які ми чинимо нашому ближньому через діла любови, виконуючи в такий спосіб Божу волю.

Час терпіння та випробовування стає особливим часом, у якому можемо сильніше, виразніше відчути й побачити дію Божої любови через численні діла милосердя, свідками та учасниками яких ми стаємо. Через добрі діла ми народжуємо до життя нових Божих дітей, які пізнають Божу любов через нас, Його дітей.

Час випробування – це також час розуміння та усвідомлення, що наша перемога над ворогом не полягає в його знищенні, а в його наверненні, бо справжня перемога там, де ворог через своє навернення розкаюється, перестає творити зло й стає учнем Господа, подібно, як сотник під хрестом.

У світлий празник Воскресіння Христового бажаю, щоб радість цього святкового дня з новою силою зміцнювала нашу віру в Христа Воскреслого, даруючи нам впевненість, що на дорозі труднощів і випробувань ми не самі, а з нами Бог та наші брати й сестри – Його діти, які дають нам змогу досвідчити присутність і турботу нашого Небесного Отця.

Нехай наша віра у Воскреслого Христа, яка стає видимою в наших ділах любови до ближніх, стане причиною навернення тих, які нас сьогодні ненавидять.

о. Роберт ЛисейкоЧСВВ,

протоархимандрит

Джерело